Американський легіонер Прикарпаття-Говерли Рейлон Говард розповів клубній пресслужбі про свій перший досвід виступів в Україні, адаптацію в Івано-Франківську, атмосферу всередині команди та підтримку вболівальників.
Також баскетболіст оцінив старт сезону для прикарпатців і поділився очікуваннями від наступних матчів.
— Рей, це твій перший досвід гри в Україні. Чи довго вагався перед тим, як прийняти пропозицію грати тут, враховуючи безпекову ситуацію?
Спочатку я трохи вагався, але мій агент, який допоміг мені знайти цю команду, відповів на всі мої запитання. Також я зв’язався з Лейтеренсом Рідом, який грав тут минулого сезону, та ще одним знайомим баскетболістом, який торік виступав в Україні за іншу команду.
Мені було важливо дізнатися про їхній досвід і зрозуміти, наскільки безпечною є ситуація. У будь-якому разі відчуття безпеки та захищеності завжди є пріоритетом.
— Чи вже встиг трохи освоїтися в Івано-Франківську? Як тобі наше місто?
Насправді місто набагато більше й краще, ніж я очікував. Я постійно кажу про це хлопцям із команди. Дуже люблю природу, тому прогулянки містом і парками допомагають мені відпочити та перезавантажитися. Тут справді дуже красиво.
— Чим зазвичай займаєшся у вільний від баскетболу час?
Більшість днів після тренувань я проводжу час за розмовами зі своїми доньками, мамою та друзями, які залишилися вдома. Також багато дивлюся телевізор, граю у відеоігри та сплю.
— Як тобі рівень української Суперліги? Чи відрізняється він від тих чемпіонатів, у яких ти грав раніше?
Українська Суперліга історично завжди була дуже сильною. Звичайно, через війну зараз не все так, як було раніше. Але за рівнем конкуренції та складністю матчів цей чемпіонат можна поставити в один ряд із найсильнішими.
Тут дуже багато фізичної боротьби, а кожна команда має величезне бажання перемагати. Буквально кожен може обіграти кожного, тому до кожного матчу потрібно готуватися так, ніби це найскладніша гра сезону. І мені це дуже подобається.
— Як тебе прийняли в команді? Чи вдалося швидко знайти спільну мову з партнерами?
— Чесно кажучи, це неймовірно, адже це найбільш згуртована команда, у якій мені доводилося грати. Від самого початку я відчув, що хлопці щиро добре ставляться один до одного не лише на баскетбольному майданчику. Можливо, це звучить трохи банально, але ми справді як сім’я.
Ми жартуємо, сміємося, боремося один за одного та завжди підтримуємо одне одного. Можемо відкрито висловлювати конструктивну критику, і ніхто не сприймає її на особистий рахунок. Саме завдяки цьому щодня хочеться приходити на тренування та викладатися на повну.
А найбільше мені подобається те, що хлопці приймають мене таким, яким я є. Я можу залишатися собою, мені не потрібно вдавати когось іншого, щоб стати частиною колективу.
— Команда вже провела кілька матчів у сезоні. Як оцінюєш свою гру та виступи команди на старті чемпіонату?
— Я сам для себе найсуворіший критик, тому можу сказати, що поки граю просто непогано. Я дуже вимогливий до себе й після кожного матчу аналізую, що міг зробити краще. Адже для мене головне — перемога. Якщо команда програє, я завжди думаю, що мав зіграти краще.
Особисто я відчуваю, що мої найкращі матчі ще попереду. Мені ще є що показати, і можете бути впевнені: я робитиму все можливе, щоб у кожній наступній грі ставати кращим.
Наш старт сезону був не найкращим. Ми це розуміємо, адже було кілька дуже близьких матчів, у яких, можливо, могли здобути перемогу. Але є й позитивний момент: у кожній грі ми боремося та стаємо кращими. Протягом сезону завжди виникають труднощі, і в нашому випадку вони прийшли досить рано. Але я вважаю це навіть плюсом, адже тепер ми вже маємо досвід подолання складних моментів. Ми продовжуємо прогресувати, і це буде дуже важливо надалі.
— Що, на твою думку, потрібно покращити команді, щоб показувати кращі результати?
— Я вважаю, що якщо ми й надалі дотримуватимемося ігрового плану, залишатимемося стійкими, зосередженими та зберігатимемо холодну голову, то обов’язково досягнемо бажаних результатів. Не думаю, що нам колись бракуватиме боротьби чи бажання викладатися на повну. Тому зараз найважливіше — вдосконалювати саме технічні та тактичні аспекти нашої гри.
Мені дуже подобається, що наші тренування проходять у конкурентній атмосфері. Тренер і партнери по команді постійно кидають мені виклик, ми всі боремося один з одним на майданчику. Це лише робить нас сильнішими як команду.
— Ти вже мав можливість відчути підтримку наших уболівальників. Як тобі атмосфера на домашніх матчах?
— Я називаю нашу арену «Ведмежою барлогою» через талісман команди. Я просто обожнюю наших фанів! Якщо говорити про гучність, згуртованість і відчуття справжньої спільноти, то це найкращі вболівальники, яких я мав за всю свою професійну кар’єру. Іноді таке відчуття, ніби вони перебувають разом із нами безпосередньо на майданчику. Це неймовірно! А найбільше мені подобаються ваші кричалки: «ГОВЕРЛА! ГОВЕРЛА! ГОВЕРЛА!»
Я вважаю, що підтримка вболівальників надзвичайно важлива. Адже бувають матчі, коли ми можемо почуватися пригніченими або нам може бракувати енергії. І саме в такі моменти додатковий заряд та мотивація можуть прийти від наших уболівальників!
— Попереду виїзний тур проти БК «Волинь» та БК «Рівне». Чого очікуєш від цих матчів?
Ми повинні завершити цей виїзний тур двома перемогами. Маємо боротися, бути сильними, грати один за одного та залишити всі сили на майданчику.
Наша мета — перемагати та підніматися в турнірній таблиці. Ми розуміємо, що наше нинішнє місце в турнірній таблиці не відображає справжнього рівня команди. Тому нам потрібно виходити на майданчик і доводити це своєю грою.
— І наостанок: що хотів би сказати уболівальникам, які підтримують команду на кожному матчі?
— Нашим уболівальникам я насамперед хочу сказати величезне дякую! Дякую кожному, хто підходить привітатися, зробити зі мною спільне фото. Для мене це справді дуже багато означає.
І, звичайно, продовжуйте приходити на матчі, підтримувати нас, кричати, бути гучними та заряджати арену своєю енергією! Я дуже люблю Івано-Франківськ і обіцяю віддавати всього себе на майданчику!
