Форвард одеського Інтерхіму Олеся Малашенка востаннє за збірну України грала ще на Євробаскеті-2017, а тепер отримала виклик до національної збірної на стартові матчі відбору на Євробаскет-2023 проти Франції та Фінляндії.
Олеся має досвід виступів у чемпіонаті Франції, де провела два роки, тому чудово знає гравців, які приїдуть до Києва протистояти нашій команді.
Про повернення до збірної, свою форму, а також важливість підтримки вболівальників у домашніх матчах Олеся Малашенко розповіла пресслужбі ФБУ.
- Олесю, як сприйняли результати жеребкування, яке визначило нам у суперники Францію?
– Ми, як завжди, щасливчики. Ми не шукаємо легких шляхів. У нас якось так склалося вже. З Литвою та Фінляндією реальніше виграти, а з Францією нам треба відіграти на свій максимальний рівень. Я гадаю, що з Францією будуть цікаві ігри.
- Що можете сказати про французьку збірну?
- З більшістю дівчат я грала упродовж кар'єри, непогано їх знаю. На тій же Олімпіаді я не стежила за Францією, але вирішальні ігри бачила і можу сказати, що нічого нового гравці не показали.
Я можу поки що судити лише за індивідуальними якостями гравців французької збірної, адже я грала в команді з п'ятьма з них, плюс проти інших грала у період виступу у Франції. Це складна команда, вони агресивно грають плюс сильно посилила команду натуралізована Габбі Вільямс. Вони будуть фаворитками не лише нашої групи, а й майбутнього чемпіонату Європи.
- Те, що ми починаємо із Францією вдома – це плюс для нас?
- Насправді, кожна гра по-своєму грається. Для нас важливішою буде гра з Фінляндією зі стратегічної точки зору, але і з Францією нам потрібно не вдарити обличчям у бруд. Кожна гра грається на максимумі і наш матч із Францією не стане винятком. А що зрештою буде – це інше питання.
- Наскільки важливою буде підтримка глядачів у цій грі?
- Перше, що важливо – це гравці та тренер. Друге за важливістю – це підтримка рідних уболівальників. Атмосфера на трибунах, почуття, що за тебе вболівають або щонайменше дивляться біля екранів, окрилює, додає сил. Тим більше, що в наш час присутність глядачів на трибунах на домашніх матчах – це удача.
- Чи є переживання з приводу повернення до збірної після тривалої перерви?
- З періоду моєї останньої появи у збірній вона суттєво оновилася. Деяких дівчат я навіть не знала. Але я більше хвилювалася з приводу операції, яку я перенесла рік тому. Я навіть думала про завершення кар'єри. Тому зараз мені важливо було повернутись на свій рівень баскетболу. Ну і звісно, хочеться допомогти країні. Це велика честь грати за збірну.
– Як оцінюєте свою нинішню форму? У жіночій Суперлізі цього сезону Ви другі за результативністю, входите до топ-10 за рештою ключових показників серед усіх гравців.
- На даний момент я вважаю, що я в непоганій формі. Є свої нюанси, пов'язані з втомою. Я не звикла до ігор два дні поспіль. Це дуже складно фізично.
Суперліга цього року вважається найсильнішою за останні десять років. Багато якісних легіонерів у командах, українські досвідчені гравці повернулися додому з Європи. Цей сезон має бути досить цікавим.
- В останньому матчі Суперліги з Інтерхімом ви грали проти Будівельника Срджана Радуловича. Чи вдалося поговорити з тренером збірної?
- Звісно. Він досвідчений тренер, я досвідчений гравець. Жодних настанов, якихось слів не було. Безпосередньо у Києві на зборі перед матчами ми матимемо якийсь невеликий час для настанов.
Для тренера, звичайно, неймовірно складно за кілька днів збудувати команду, яка не грала разом. Але в цьому і полягає майстерність тренера. Ми матимемо лише три дні на підготовку до Франції. Але спілкуючись із тими дівчатками, з якими я грала раніше у збірній, з якими я добре знайома, всі налаштовані на боротьбу, хочуть викластися по максимуму з Францією та Фінляндією.
Україна з Францією зіграє 11 листопада в Києві, у Палаці спорту. Поєдинок розпочнеться о 19:00. Квитки на гру можна придбати тут.
