Тренер національної чоловічої збірної України Олександр Лохманчук під час турніру з нагоди відкриття оновленого баскетбольного майданчика на території студмістечка НТУУ-КПІ передав голові студради студмістечка Олександру Мазуру баскетбольний м'яч Wilson. Не пройшло і години, як його отримала команда переможець туніру на Кубок студмістечка КПІ.
- Дуже приємно дивитися на таких хлопців, які сповнені бажання грати у баскетбол. Тим більше, коли з'являються сучасні майданчики. Хлопці, я бачу грають в більш вуличний баскетбол. Переконаний, і у 5х5 теж бігають. Це приємно, адже бачимо приклад популяризації цього виду спорту. Хлопці не зупиняються, прагнуть далі прогресувати у баскетболі, підвищувати свій рівень майстерності.
- Ці студенти – вже не школярі, яким потрібен майстер-клас, вони добре володіють навичками баскетболу,чи не так?
- Так, звичайно, можливо хтось з них раніше пройшов навчання у дитячо-юнацьких спортивних школах, а потім ділиться з друзями тонкощами гри. Хтось у шкільну секцію ходив, а зараз поступив в університет, знаходить вільний час, щоб провести його із задоволенням. Дуже добре, коли задоволення дає баскетбол. Тоді хлопців тягне магнітом на майданчик, вони вже самі для себе тренуються, грають, їм навіть тренери не потрібні.
- Уявіть, що такі майданчики існують у вашому дитинстві, ви б швидше стали тим Олександром Лохманчуком, якого люблять вболівальники?
- Я став знаменитим настільки, наскільки мені дозволяв баскетбольний майданчик у ДЮСШ, де я вчився. Шість разів на тиждень були тренування, а влітку ми завжди тренувалися на вулиці.
- Це ж у якому місті було?
- Це місто-герой Керч, анексована тепер територія Криму. Мій тренер Олександр Григорович Сюлюков і досі продовжує працювати там з дітьми. Йому з певних причин не вдалося виїхати на континентальну Україну. так ось у нас був дерев'яний майданчик у залі, маю на увазі з дерев'яним покриттям, а влітку ми завжди грали на заасфальтованих майданчиках у баскетбол 3х3.
- Як вам ці новенькі красиві щити, що їх встановлюють за программою ФБУ?
- Дуже красиво, вони притягують до себе студентів, які напевно обговорюють – що це, де це, чому б не прийти і не спробувати.
- Ми бачимо у вас у руках невід'ємний атрибут баскетболу, без якого б неможливо було уявити цю гру.
- Так, у мене у руках м'яч Wilson, другий рік поспіль ця американська компанія є спонсором ФБУ, вона забезпечує м'ячами команди суперліги, вищої ліги. І ось спільно з ФБУ Wilson планує зі щитами робити ентузіастам ще й подарунки у вигляді баскетбольних м'ячів.
- Авжеж, щити встановили, тепер на них дивитися? Бо ж без м'яча нема гри.
- Так, це буде дуже приємно і дітям, і студентам, отримувати такий бонус. Це розумне рішення – повний баскетбольний комплект.
