Першими другий етап Студентської Баскетбольної Ліги України завершили команди хлопців та дівчат, що змагалися у Дивізіоні Захід "Галичина" у Рівному. Організаторський талант розкрив у собі Олег Сотник – головний тренер студентської баскетбольної команди і викладач кафедри фізвиховання Національного Університету Водного Господарства та Природокористування (м. Рівне). Саме він на правах господаря зробив усе, щоб учасники цього етапу не мали ігрових та побутових проблем.
- Нам допомогла наша рівненська обласна Федерація баскетболу, левову частку організаційних питань взяв на себе наш Університет Водного Господарства та Природокористування. Забезпечення, організація та проведення – усе, як кажуть, винесли на своїх плечах.
- Задоволені результатом вашої команди (НУВГП поступився у фіналі Львівській Політехніці 63:75 але на правах фіналіста пройшов до наступного етапу СБЛУ– ред.)?
- Ми вже другий рік пробиваємося до ТОП-8 найкращих команд України. Я думаю, це високий показник. Щоправда, минулого року я зміг обіграти Львівську Політехніку, а цього року мені набагато важче по складу. Мені вдалося обіграти команду вищої ліги Тернопіль-ТНЕУ. Я дуже задоволений.
- Ну, Львівській Політехніці не соромно поступитися, вона у лідерах Вищої Ліги фігурує.
- Ну, там трішки склад видозмінений. Адже це студенти, але більше половини їхньої команди грає у Вищій Лізі.
- А ваші студенти грають суто за свій ВИШ?
- У мене є три гравця, яких залучають до команди БК ШВСМ м. Рівне. Решта беруть участь у місцевих змаганнях у складі команди Університету.
- Яка мета наступна?
- Що нам завадило бути першими? Один з лідерів поїхав за программою обміну до США. То ж у цьому році хочеться трохи вище піднятися, трохи краще зіграти.
- А хто до Штатів поїхав?
- Женя Берук. То він минулого року їздив, а тепер, так сталося, з травм не вилазить. Взагалі, склад сильно змінився, старші закінчили, молодші прийшли.
- Важко вам довелося цього разу, поєднувати і керівництво командою, і організаційні справи.
- Команда постраждала більше. А організація? Вважайте – було вісім чоловічих і чотири жіночих команд – то трошки важко. Хоч і допомога булла, але усе зав'язувалося на мені, усі дзвінкі, усі рішення. А так, усе добре вийшло. Вкотре відчув - зараз у Рівному йде підйом баскетболу. Коли тут був Пульсар (команда Суперліги), я грав у ньому, баскетбол був на висоті, потім був спад, а зараз знову йде підйом. І саме студенти дають йому ось цей поштовх. І команда Вищої Ліги здебільшого укомплектована з молодих гравців. Тобто йде такий поштовх і студенти є рушійною силою цього підйому. На баскетбол ходять. Моя команда, наприклад, грає в аматорській лізі – і я три роки бився, щоб на неї почали ходить. І два роки поспіль вона збирає повні трибуни. Це важливий показник. А коли ми прийняли фінал Західного Регіону, ходили і на інші команди. Єдине, у чому не пощастило – небуло можливості ігри ставити ввечері, так був би повний зал гарантовано. Усі вболівальники були задоволені, і ходили, і хотіли попасти, але у п'ятницю о 10-й ранку гра фінальна – ви ж самі розумієте, хто прийде?
- Це можна буде врахувати на наступне.
- Так. Якби ще не жінки. А так щей жінки грали. Чотири гри в останній день – а потім ще доїхати додому. Чи це був Львів, чи Франківськ, чи Київ. Роз'їхатися, коли остання гра закінчувалася б о 9-й вечора, було б дуже важко. Отже вболівальники трохи постраждали, а так все прекрасно.
