Тренер Київ-Баскета Інна Кочубей розповіла, як змінився чемпіонат України у жіночій Суперлізі. Чи бракує їй присутності на матчах головного тренера Володимира Холопова, і чому непереможний донедавна чемпіон вже має у своєму пасиві дві поразки?
- Наші програші у Франківську і Бердянську – це різні матчі і різні історії. У грі з Франківськом Аня (Ольховик – ред.) увійшла в гру на антибіотиках у третьому періоді. Це була вимушена міра. Олена Бойко набрала 4 фоли і у нас реально не було заміни. Звісно, та гра була передбачуваною – зіграли два лідера Івано-Франківська (Огороднікова і Білоцерківська – ред.), підтягнули за собою молодь. А у нас реально мав місце кадровий дефіцит – Аня була хворою, Яна Рабчук також сиділа на лавочці травмована, інколи виходила і закидала, але обмежена ротація зв’язувала руки Володимиру Холопову. А у Бердянську я зіткнулася з новою проблемою для себе, якої раніше не знала. Я не могла докричатися до команди. Настільки несамовито там вболівають. Я знала про це, говорила дівчатам, була готова, але не знала, що у таких ситуаціях відчуває тренер, якого не чує команда. Коли він не може докричатися, а тайм-ауту не вистачає. По-перше, його недостатньо, коли ти вказуєш комусь на якісь помилки, ще й шум. Відтак можна втратити контроль над грою. Бо поки збагнеш, як докричатися і що робити. Я переконана, що Володимир Михайлович знайшов би якусь протидію. Відтак, я тим більше побажаю йому якнайшвидшого одужання: - одужуйте, розкажете секрети. Так, я тільки вчуся, і Володимир Михайлович мені дуже багато дає. Гра у Бердянську була нервовою, ми пропустили 101 очко – це неприпустимо, так зіграти у захисті.
- Гра показала, які проблеми треба усувати?
- Однозначно, тут і психологія далася взнаки. Не налаштувалися належним чином. Бердянськ був агресивно налаштований з першої секунди гри. А ми – ні.
- Ваш суперник у заключному матчі регулярного чемпіонату у 2018-му ІнтерХім судячи з турнірної таблиці вже не та команда, що обіграла вас у фіналі Кубка України навесні?
- Це небезпечний суперник. На початку чемпіонату у них були певні кадрові проблеми і молоді дещо розгубилися. Але зараз до складу ІнтерХіма повернулася досвідчена Наталя Бондарь (Колотовська), це додало команді впевненості. Вони знову почали набирати оберти, зігралися, це видно неозброєним оком. Гарний склад, гарна команда, гарний тренер! Але ми їдемо з метою нав’язати боротьбу, перемогти – інших завдань перед нами немає.
- Наскільки гострим є кадрове питання?
- Підвищилася температура в Олени Бойко. Не знаю, з чим це пов’язане. Відіграли може цілий день у баскетболі 3х3, а зал холодний, але сподіваюся, лікарі приведуть її в кондиції ще до гри з Одесою. А решта? Так само, але ми будемо боротися.
- Як оціните жеребкування для збірної України (Інна є асистентом головного тренера національної жіночої збірної, у фінальній стадії ЄвроБаскета-2019 українки зіграють у групі А разом зі збірними Іспанії, Латвії, Великої Британії – ред.)?
- Вважаю, що наша група А і ще група D – найсильніші групи. Одразу ж після жеребкування обмінювалися думками з головним тренером. Іспанія – сильний суперник, але будемо готуватися, налаштовуватися, працювати, будувати плани, вносити корективи. Тоді можна обігрувати і Іспанію. Та й дівчата між собою обговорюють. Та сама Тая (Удоденко – ред.) виходила на зв’язок. Дійшли спільної думки, що група і справді непроста, але будемо готуватися. Д’Андра Мосс одразу ж написала на своїй сторінці кулаки, Тая прокоментувала, мовляв, знову Україна зіграє з іспанками. Гарні суперники, але усе по силах.
- Київ-Баскет зараз є грандом українського жіночого баскетболу не в останню чергу завдяки президенту ФБУ Михайлу Бродському. Як Ви оцінете його внесок у розвиток жіночого баскетболу?
- Буквально пару днів тому зі мною трапилася така розмова. Я займаюся з тренером у тренажерній залі і він мені каже, а він взагалі був людиною, далекою від баскетболу, але після того, як ми почали займатися, він вже знає, вболіває, і дівчат і хлопців підтримує, вже розуміється на баскетболі, отримує від мене інформацію, ходить на наші ігри, на збірну. І він мені каже: слухай, натрапив в інтернеті на ганебну статтю про вашого президента – що за нісенітниця!? Я кажу: це ти про те, що Михайло Юрійович нібито руйнує баскетбол? Я, каже, зайшов у коменти, побачив – там Аріша Білоцерківська висловилася. Це повна дурня. І я з ним погоджуюся. Ну, ось візьмемо жіночий баскетбол. Чемпіонат України – пряме підтвердження позитивних зрушень, розвитку. Візьміть команди – усі вони дружно висловлять слова подяки Михайлу Юрійовичу за такий чемпіонат! Давно вже такого не було, коли ти не знаєш, хто переможе. В усіх командах є лідери, є здібна молодь. Це все наше майбутнє. Результати непередбачувані, нема такого, як минулого року: "а-а-а, Київ-Баскет, 40 очок, нецікаво". Так, ми чинні чемпіони, будемо доводити репутацію, захищаємо титул, боремося. Але ж подивіться, на команди-суперниці, усі готові нав’язати боротьбу, як добре вони грають, починають тягнутися. Це шлях прогресу.
