Збірна України U-18 активно готується до виступу на чемпіонаті Європи, де перед командою стоїть завдання посісти місце в топ-3 Дивізіону В та отримати підвищення в класі.
Наразі збірна провела три контрольні матчі і у всіх них в стартовій п’ятірці виходив Нікіта Коротченко – вихованець БК Дніпро після початку повномасштабної війни поїхав до Чехії і вже півтора роки знаходиться в клубі Брно.
В інтерв’ю прес-службі ФБУ Коротченко розповів, як опинився в Чехії, в чому став сильніше за цей час і про підготовку збірної U-18.
- Збірна провела дві контрольні гри з Латвією, поступившись в обох. Які висновки в команді зробили після цих матчів?
- Неприємні дві поразки у 2 очки, трохи не дотягнули, не дотерпіли. У цих іграх тренерський штаб, як я розумію, хотів подивитися на те, як команда за тиждень зуміла згуртуватися, десь визначитись із кістяком гравців. Шанси на перемогу були, але у нас ще сира команда, сирий напад, багато дитячих помилок.
- Те, що від команди високі очікування, десь сказується?
- Особисто я не маю особливого тиску, може він з'явитися ближче до початку чемпіонату Європи. А ось у партнерів по команді, особливо у тих, хто молодше, відчувається, що вони морально десь починають просідати, під тиском починають помилятися.
Команда заряжена, налаштована на результат, всі готові зіграти на максимумі. Багато залежатиме від того, як на самому Євробаскеті нам усім вдасться тримати концентрацію. Якраз ігри з Литвою показали, що в складних ситуаціях хлопці і я в тому числі десь втрачаємо концентрацію, втрачаємо шанс на перемогу, яка в нас була в руках. Втім, час до Євробаскету ще є, в тому числі для того, щоб підготовитись психологічно.
- Були вже розмови з тренерським штабом про роль у команді?
- Мені здається, що доведеться багато часу грати. З тією ж Латвією непогано почав, якраз своїми діями дав команді 8 очок, зіграв на підборі у захисті. У другій грі було гірше. Мені здається, що саме тут я втратив концентрацію після інциденту з данком в наше кільце. Особисто на мені це далося взнаки.
- Яка атмосфера в команді?
- Атмосфера супер. Із цим проблем жодних немає. Будь-яку проблему спільно вирішуємо, всі один за одного горою.
Читайте: Андрій Подковиров: Чоловіча збірна U-18 продемонструє перші результати "проекту U-14"
Дуже відчувається, що ми збиралися з 14 років разом, вже є зіграність, знаєш, на що здатний той чи інший баскетболіст, що від нього чекати. Насправді, це була чудова ідея збирати нашу збірну з 14-річного віку.
- Давай поговоримо про початок твоєї кар’єри. Ти з Миколаєва, але серйозні кроки робив вже в академії Дніпра. Як там опинився?
- Все насправді як у казці. Я грав тур у Дніпрі та після однієї з ігор Олександр Мунтян підійшов до мене, взяв мій номер телефону, батьків та запропонував переїхати до Дніпра, бути в академії під клубом. Ми одразу погодилися.
- Минулого року ти опинився в Брно. При представлені тебе офіційний сайт видав цілу історію, як тебе буквально в автобусі клуб перехоплював. Як відбувся переїзд?
- Десь так все і відбулось. Все змінювалося буквально щохвилини. Після початку повномасштабного вторгнення декілька днів я пробув вдома, а згодом вирішив їхати закордон. Я мав їхати до Литви, але на кордоні з Польщею мені агент сказав, що я їду до Чехії. Потім знову щось змінилось і ніби я їду до Риги, потім поміняв квитки на Прагу… вже в автобусі зі мною зв'язався менеджер клубу і сказав, що якщо зможу, то треба вийти у Брно. Зупинка в Брно була якраз через 20 хвилин, я вийшов, мене підібрав менеджер і відвіз до клубу.
- Повідомлялось, що одразу з тобою клуб заключив контракт на п’ять років.
- Насправді, контракт у мене за схемою 3+2. Три роки я маю відіграти в клубі обов'язково, а наступні два вже як опція, якщо я з Чехії не поїду. Подивимося, часу ще багато, можливо, через 2 роки я навіть повернуся в Україну.
- Наскільки успішним став цей рік в команді?
- Оскільки переїхав до Чехії я вже в березні, то клубу не вдалось заявити мене на минулий сезон. В Цьому сезоні я грав у двох командах – U-19 та U-23. З командою U-19 ми виграли перший титул за 10 років, а команда U-23 уперше за 8 років вийшла у фінал першої чеської ліги.
Для мене насправді цей період видався складним, спочатку відчувався мовний бар'єр, був дисконект з партнерами. Плюс у Дніпрі я грав 3-4 номера, а у Брно мене ставили 4-5, тому складно насамперед морально було. Потрібно було перебудуватись морально, що ти тепер не основний гравець, що треба боротися за місце у складі, робити багато чорної роботи. На цьому фоні було багато розмов із тренерами. До кінця сезону стало вже набагато легше і я зараз радий, що зрештою опинився в Брно.
- Порівняй тренувальні процеси в Чехії та Україні.
Різниця відчутна. У Дніпрі основний кістяк команди тренувався більше індивідуально, оскільки Олександр Юрійович один із найкращих індивідуальних тренерів в Україні, тому потрібно це використовувати. У Брно тренерам абсолютно байдуже, який ти індивідуаліст, там головне титул для клубу.
- Щодо себе, в чому додав як баскетболіст за цей рік?
- У скілах нічого нового, виріс насамперед ментально, бо було важко до всього звикнути – нова країна, нова позиція. У ментальному плані я дуже виріс і вважаю, що це важлива деталь для того, щоб рости як гравцю. Баскетболіст може бути дуже крутий, але якщо він непідготовлений ментально, то гріш ціна йому.
Чемпіонат Європи (Дивізіон В), нагадаємо, розпочнеться 21 липня в португальському Матозін’юші. Суперниками на груповому етапі нашої збірної будуть Нідерланди, Естонія, Румунія, Ірландія, Косово. Підвищення в класі та перехід в Дивізіон А отримують три кращих команди за підсумку турніру в Дивізіоні В.
