Головний тренер чоловічої національної збірної України Євген Мурзін був чи не найуважнішим глядачем під час спарингу юніорської команди U-18 на зборах у Пущі Водиці. Його влаштував головний тренер цієї збірної Олександр Ворона. А Мурзін, який на правах головного тренера національної команди відповідає за піраміду чоловічих збірних, зробив для себе висновки. Які?
- Збірна України U-18 не найближчий резерв національної команди, але зміною її можна назвати, чи не так?
- Звісно, зараз ця команда не є найближчим резервом, але один гравець – Дмитро Скапінцев, мене цікавить вже сьогодні. Я бачив, як він тренується з командою U-20 і мені було цікаво переглянути, як він працює у команді хлопців свого віку, як він виглядає на загальному тлі, які у нього функції, завдання. І як він ставиться до роботи, приїхавши після ігор за збірну U-20. Бо там він проявив себе доволі непогано для свого юного віку.
- Ви спілкуєтеся з тренерами щодо того, як він поводить себе не тільки на майданчику?
- Для мене найголовніше, побачити самому його здібності. Так, думка тренерів завжди об’єктивна, але треба бачити гравця у справі своїми очима. Я сьогодні це побачив. До того ж, звернув увагу і на інших членів збірної. Зокрема, мені сподобався афроамериканець Ерік Нвагбара, гадаю, він допоможе команді – він швидкий, створив кілька гострих ситуацій. Розмовляв з тренером, і Олександр Ворона відзначив, що Ерік – гарний персональщик. Такі гравці потрібні у будь-яких командах. Плюс такі гравці, як Чміренко, Логінов, Тиртишник, Войналович. Я вважаю, на цих хлопців слід звернути увагу і я буду за ними спостерігати.
- Під час спарингу на ваших очах хлопці проявляли зразки самовідданості, так і травмуватися недовго.
- Я так розумію, триває процес формування складу, усі хочуть себе проявити, і це нормально. По-іншому ти ніяк не будеш зростати. Якщо працюватимеш упівсили на тренуваннях, у збірній не затримаєшся. І у цьому плані мені сподобалося їхнє ставлення до справи. І те, що сьогодні ми побачили чимало емоцій, чимало втрат – але ж це початок зборів, люди втомлені фізичними навантаженнями і це об’єктивно. Але ставлення мені сподобалося. Хлопці не шкодують себе, йдуть у контакт, працюють на повну міць. Дуже багато розмов. Навіть ви бачили звернення на папірцях біля входу до зали: Відсікаємо! Йдемо на підбирання! Розмовляємо у захисті (посміхається – ред.)! Мені це сподобалося.