Купити квиток за 55 сек Купити квиток за 55 сек
Едуард Скрипець: окрім баскетболу займався б веслуванням

Едуард Скрипець: окрім баскетболу займався б веслуванням

До вашої уваги друга частина інтерв’ю з відомим баскетбольним тренером Едуардом Скрипцем. У першій частині розмови Едуард Богданович розповів про своє бачення роботи у Львові, натомість у другій читайте про багаторічну роботу фахівця в Україні та Казахстані, вихованців, якими пишається спеціаліст та навколобаскетбольні захоплення.

- Едуарде Богдановичу, в Україну Ви повернулися після роботи в Казахстані, де теж працювали з дітьми. Чим запам’ятався цей період життя?
- Працював там протягом восьми років. Потрапив туди з южненського «Хіміка». Спочатку отримав пропозицію від команди тамтешньої Національної ліги, аналогу нашої Суперліги. Два роки працював помічником тренера дорослої команди, ще стільки ж старшим тренером. Історія моєї роботи в Атирау чимось схожа до Львівської. У Казахстані теж була людина – Булат Мухамбеткалієв, яка прагнула підняти місцевий баскетбол на якісно новий рівень. У перший рік вдалося виграти чемпіонат Казахстану, грали в Балтійській лізі, де досягали непоганих результатів. Коли почалися фінансові негаразди, довелося відмовитися від виступів у Національній лізі, обмежилися командою у Вищій лізі. Після двох років у казахському Атирау взялися за створення баскетбольної академії, де я погодився стати її головним тренером.

- Наскільки серйозним був рівень цієї академії?
- Це була обласна академія. У ній займалося 450 дітей. Щоб ви розуміли: для Казахстану 450 дітей, які займаються баскетболом у 300-тисячному місті, це достатньо багато. Оглядаючись назад, можу стверджувати, що нам вдавалося демонструвати непогані результати, а ще вдалося зберегти дружні стосунки з Булатом Мухамбеткалієвим навіть після від’їзду з Казахстану. Ми з ним спілкуємося, він говорить, що в будь-який момент готовий мене прийняти знову.
Ви ж не лише клубний тренер, а й маєте досвід роботи зі збірною Казахстану. Розкажіть про особливості роботи у збірній.
Після того, як наша команда перемогла в чемпіонаті Казахстану U-18 мене запросили очолити збірну у цій віковій категорії. На чемпіонаті Азії у 2016 році нам не вдалося продемонструвати хороших результатів, адже будьмо відвертими: Казахстан – не баскетбольна держава. Особливо у порівнянні з тими ж Китаєм, Японією, Іраном. Наступного року я вже був головним тренером чоловічої збірної.

- За рік Вам вдалося перейти від юніорів до дорослої, головної команди країни.
- У них є своя специфіка. У нас не було якихось попередніх зборів, зібралися лише безпосередньо перед Кубком Азії-2017, що проходив у Бейруті. За півтори місяці до турніру зустрілися у Казахстані, потім продовжили підготовку у Вірменії. У Лівані потрапили в важку групу. Це був перший турнір, де азійські країни об’єднали з Океанією. Потрапили у групу з господарями турніру – ліванцями, Новою Зеландією та Південною Кореєю. На жаль, програли усі матчі та не вийшли далі, однак хлопці набралися безцінного досвіду. Після турніру припинили співпрацю. Звісно хотіли виступити краще, хоча й не було конкретних цілей щодо виходу в наступну стадію.

- Розмовляючи про Львів, Ви відзначали нестачу тренерських кадрів. При згадках про роботу в Казахстані Ви говорите не про місцевих наставників. Там теж є ця проблема?
- Як вже підмічав, Казахстан – не надто баскетбольна держава. Тренери там запрошені. В тому ж Атирау головним тренером в минулому сезоні був серб, в Астані, з часу заснування команди у 2011 році, змінилося чимало тренерів різних національностей. Астана – більше політичний проект, ніж просто клуб, тому і цілі та завдання там набагато амбіційніші.
Чим займалися після завершення контракту зі збірною Казахстану?
Ще рік пропрацював в академії в Атирау з молоддю. А потім надійшла пропозиція від «Черкаських Мавп», на яку я з радістю пристав. Взагалі Черкаси – перше місто, після рідного Кременчука, де довелося працювати. А першою моєю роботою була посада старшого тренера в Кременчуцькій ДЮСШ, де серед моїх учнів був і теперішній голова Львівської міської федерації баскетболу Дмитро Крамар. Його тренував протягом двох років. Після стількох років захотілось додому. Адже впродовж восьми років міг лише на відпустку вирватись до України.

- Коли у Вас з’явилася можливість повернутися в Україну?
- У сезоні 2017/18, фактично посеред сезону, у дублерів «Черкаських Мавп», які грають у Вищій лізі, тренер пішов у Одесу. Саме тоді зі мною зв’язалися, але одразу зірватися я не зміг.  Сказав тоді, що якщо інтерес у мені не зникне до кінця сезону – я з радістю пристану на цю пропозицію. Баскетбол у Черкасах уже налагоджений, в клубі кожен на своєму місці. Тому працювалося там легко. У 2004 році, коли я приходив в «Черкаські Мавпи», клуб тільки починав своє встановлення. Тоді мені довелося попрацювати у Першій лізі, а після я перейшов у Южний.

- Розкажіть про Вашу роботу в «Хіміку».
- Перший сезон відпрацював там спеціалістом по роботі з молоддю. Основний вік з яким ми працювали – 15-16 років. У наступному сезоні перейшов у «Хімік-2», який виступав у Вищій лізі асистентом головного тренера. Багато гравців з того складу зараз виступають у різних командах Суперліги. Южненці тим і славляться, що проводять хорошу селекцію: як серед гравців, так і спеціалістів у тренерський склад.

- Де ще довелося попрацювати в Україні?
- Розпочинав тренерську діяльність у інституті фізичної культури, в той час коли свої перші кроки у баскетболі робили брати Кривичі, брати Шкурупії та інші відомі баскетболісти. Після закінчення інститут повернувся у рідний Кременчук, де працював з дітворою, а ще допомагав тренеру Солдатенкову Олексію з дорослою командою «СКА-КрАЗ», яка тоді грала у  Першій лізі. У баскетбол починав грати теж вдома. Взагалі вибору великого не було: старший брат теж займався, а він на 10 років старший. Тому від мого народження в домі були м’ячі та якось так закрутилося.

- Ви чимало розповіли про Ваш тренерський досвід. А як щодо вашої ігрової кар’єри? Де довелося пограти?
- По поверненню в Кременчук виступав граючим тренером у Першій лізі. Мені тоді було 24 роки. Вдень тренував дітей у спортивній школі, а ввечері тренувався з дорослою командою. Хоча дорослою назвати її можна було тільки умовно: у складі було тільки декілька хлопців старших, решта – юнаки 16-18 років.

- Вам вдалося попрацювати, мабуть, з сотнями гравців. Кого вважаєте своїм найкращим вихованцем?
- Дуже радий за свого старшого сина Ярослава. Він вже декілька років грає за БК Одеса. Хоча й травма руки, яку Ярослав отримав ще в юнацькому віці, не дозволила повністю реалізувати свій потенціал. Все одно я дуже радий за те яким гравцем і якою людиною він став. З тих, кого тренував у Кременчуці, ніхто не став гравцем екстра-класу. Набагато важливіше, що кожен з них пограв на своєму рівні та залишив спорт частиною свого життя. У Казахстані є один гравець, якого я відшукав у Караганді, запросив у академію в Атирау. Зараз він гравець провідного клубу країни – «Астани» та отримує виклики у збірну.

- Ким би Ви стали, якби не баскетбол?
- Я у баскетболі з семи років. Грав на вулиці, займався на уроках фізкультури у школі, а потім і на секції. У той час в місті ще було на дуже хорошому рівні розвинене веслування. Тому займався би веслуванням на байдарках чи каное. Зараз з товаришами можемо зібратися на сплав по Сіверському донцю: природа, шашлики – краса. Знаю, що у Львові драгонбот популярний, в Хіміку вперше дізнався про такий вид спорту. Теж цікаво спостерігати.

- Любите у вільний час переглядати баскетбол? За якими чемпіонатами слідкуєте?
- В Україні слідкую практично за всіма чемпіонатами. Суперлігу звісно, Вищу та Першу. Знаходжу час і на молодіжні змагання: в Черкасах, до прикладу, є команди в усіх вікових категоріях. Починаючи з 2002 року народження і завершуючи 2008/2009. Намагався наживо переглянути всі матчі ВЮБЛ, які відбувалися в Черкасах. Теж стежу за всіма збірними. От у U-20 та U-18 є по два вихованці черкаського баскетболу.
 

 

Новини по темі
У Львові нагородили призерів Першої ліги
У Львові нагородили призерів Першої ліги
Львівська команда налаштовується перевершити досягнення в дивізіоні наступного сезону
У Сокалі побудували новий майданчик
У Сокалі побудували новий майданчик
Будівництво спортивного об`єкту розпочали 2019 року
Олександр Грачов: Едуард Скрипець дав відчути аматорському Елексу справжній баскетбол
Олександр Грачов: Едуард Скрипець дав відчути аматорському Елексу справжній баскетбол
Один з лідерів аматорської команди зі Львова поділився враженнями від сезону
Львівська Політехніка поновила тренування
Львівська Політехніка поновила тренування
Напередодні львівська команда вийшла з карантину
Денис Головко: Баскетбол у Львові набирає обертів
Денис Головко: Баскетбол у Львові набирає обертів
Тренер СБК Львів підбив підсумки минулого сезону та розповів про подальші плани
У Львові відбувся достойний аматорський чемпіонат
У Львові відбувся достойний аматорський чемпіонат
Капітан аматорської команди BC Lviv Warriors Марк Ямковой поділився враженнями від минулого сезону та планами на майбутнє
Львів може претендувати на фінал Європейської аматорської ліги
Львів може претендувати на фінал Європейської аматорської ліги
Гравець львівської команди Віта-Агро Андрій Карпів розповів про особливості міжнародних аматорських змагань
Святослав Ухач: БК Самбір бажає виступати в чемпіонаті України
Святослав Ухач: БК Самбір бажає виступати в чемпіонаті України
Один з очільників клубу поділився найближчими планами та розповів про поточний стан справ
Ростислав Зелик: плануємо вирівняти силу команд Аматорської ліги Львова
Ростислав Зелик: плануємо вирівняти силу команд Аматорської ліги Львова
Співорганізатор Аматорської ліги Львова підбив підсумки минулого сезону та поділився планами на майбутнє
Степан Матула: усі витоки дитячого баскетболу починаються зі школи
Степан Матула: усі витоки дитячого баскетболу починаються зі школи
Організатор Шкільної баскетбольної ліги Львова розповів про її створення та перспективи
Андрій Білозерський: ми маємо іти в школу і рекламувати там баскетбол
Андрій Білозерський: ми маємо іти в школу і рекламувати там баскетбол
Тренер юнацької команди СБК Львів розповів про заняття під час карантину, подальші плани та перспективи розвитку гри у Львові
Едуард Скрипець: юні баскетболісти Львова продовжують заняття вдома
Едуард Скрипець: юні баскетболісти Львова продовжують заняття вдома
Тренер юнацької команди СБК Львів розповів про самостійні заняття під час карантину та про минулу роботу за кордоном
Відкритий Кубок Львова: онлайн відеотрансляція 29 вересня
Відео29.09.2019
Відкритий Кубок Львова: онлайн відеотрансляція 29 вересня
У Львові триває Відкритий Кубок міста з баскетболу
У Львові відбудеться баскетбольний турнір Escape Quest Cup 3х3
У Львові відбудеться баскетбольний турнір Escape Quest Cup 3х3
В місті Лева вперше відбудеться маштабний аматорський баскетбольний турнір
Едуард Скрипець: окрім баскетболу займався б веслуванням
Едуард Скрипець: окрім баскетболу займався б веслуванням
Досвідчений український фахівець розповів про роботу в Україні та Казахстані, пригадав ігрову кар’єру та інше
На Львівщині відбудеться дитячий баскетбольний табір
На Львівщині відбудеться дитячий баскетбольний табір
Юні баскетболісти працюватимуть над підвищенням рівня майстерності у місті Любинь Великий
Едуард Скрипець: ідея відродження баскетболу у Львові змусила відмовити Черкаським Мавпам
Едуард Скрипець: ідея відродження баскетболу у Львові змусила відмовити Черкаським Мавпам
Досвідчений український фахівець працює над розвитком юнацького баскетболу у Львові та області
Збірні України готуються до Ліги націй U-23
Збірні України готуються до Ліги націй U-23
У Львові відбудеться етап Ліги націй з баскетболу 3х3
Estafeta