Данило Марків – один з молодих гравців БК Старий Луцьк-Університет. Цьогоріч він отримує досвід в Суперлізі Parimatch, граючи проти найсильніших клубів країни. Про досввід виступів в елітному дивізіоні Марків розповів клубній пресслужбі.
Данило, минулоріч ти грав на рівні Першої ліги, частково залучався до команди Вищої ліги. Чи повірив би тоді в те, що за деякий час отримуватимеш ігрову практику у Суперлізі проти найсильніших команд України?
- Інформація про те, що наша команда виступатиме у Суперлізі стала для мене приємною несподіванкою, адже клуб отримав нагоду представляти Луцьк та Волинь у найпрестижнішому дивізіоні. Разом з тим, я розумів, що буде серйозна конкуренція в складі і потрібно бути до цього готовим. Тому моєю основною ціллю було правильно провести літо та працювати весь час над собою, а також – вірити в те, що я зможу отримувати ігрову практику. Коли почався тренувальний процес, я зрозумів, що маю всі шанси для того, щоб грати і використовувати довіру тренерів, допомагати команді та показувати все, що я вмію.
Читайте: Дмитро Базелевський: Чемпіонат проходить досить цікаво, гра викликає емоції
За рейтингом ефективності та іншими статистичними показниками найкращою для тебе була гра проти Дніпра. Цей поєдинок тобі запам’ятався найбільше?
- Насправді, мені запам’яталося багато ігор, але, напевно, дійсно матч проти Дніпра у Львові був особливим. Ця гра за статистикою та часом проведеним на паркеті була для мене найбільш результативною. Я зміг відчути як воно грати на великих хвилинах, коли мої більш досвідчені одноклубники грають по тридцять та більше хвилин. Дякую головному тренеру за шанс. Перед цим поєдинком наших троє гравців основи отримали травми. Напевно, це теж зіграло свою роль в тому, що я отримав так багато ігрового часу. Буду робити все, щоб отримувати більше ігрового часу і допомагати команді перемагати.
Ти ще в достатньо молодому віці і природньо, що тренери намагаються знайти для тебе оптимальне місце на майданчику. А на якій позиції тобі грати комфортніше?
- Баскетбол зараз все більше стає універсальним і менш прив’язує гравців до конкретних позицій. Цінний той гравець, який може якісно закривати не одну позицію. Мені це дуже імпонує. Тому я намагаюся вивчати гру на різних позиціях. Тренери мене використовують на позиціях 2-3 номерів, тобто атакуючого захисника або форварда. Однак я намагаюся бути універсальним гравцем.
Попереду важливі матчі проти команд, які «Старий Луцьк-Університет» може і повинен перемагати. Як команда готується до цих поєдинків?
- Не секрет, що ми дуже серйозно готуємося до поєдинків в Черкасах. Розуміємо, що можемо перемагати в цих матчах і будемо намагатися це робити. Зараз набираємо фізичні кондиції, готуємося психологічно і тактично. Велику увагу приділяємо своїй грі, зокрема, захисту. Вважаю, що якщо ми виправимо наші помилки – станемо дуже сильною командою.
Черкаси підсилилися ще одним легіонером та бігменом, Запоріжжя підписало досвідченого Бикова. Такі «трансферні» новини не лякають Луцьк?
- Так, ми стежимо за тим як підсилюються суперники, але нас це не лякає, адже ми повністю зосереджені на собі. В попередніх матчах наша команда чимало помилялася. Якщо зробимо потрібні висновки – зможемо перемагати.
Команда мала два дні відпочинку. Не так і багато, але з огляду на інтенсивність чемпіонату, вже непогано. Як провів цей час?
- Ми трішки відпочили, набралися сил. Я їздив в Житомир, до батьків. Там відсвяткував Новий рік. Однак швидко повернувся в Луцьк і почав тренуватися.
До речі, щодо твого батька. Знаю, що він активно стежить за твоєю кар’єрою. Це твій головний вболівальник і водночас суворий критик?
- Тато віддав багато років спорту і, зокрема, баскетболу. Він завжди пильно стежить за моєю кар’єрою. Я починав займатися баскетболом за його ініціативи. Він постійно поруч, допомагає порадами. Після поєдинків ми зідзвонюємося. Він ніколи мене не хвалить. Навіть після тієї ж гри з Дніпром тато сказав, що можна було б і краще зіграти. Він дійсно часто критикує мої рішення, але точно робить це не зі зла. Якщо б в мене запитали хто мій улюблений гравець та мій герой, я б з гордістю відповів, що це мій тато.
