Вчитель фізвиховання Антон Ажипа успішно тренує дівчат у Лисичанську. Результат його роботи красномовно підтверджує той факт, що він втретє привозить дівочу команду на фінал Чемпіонату України «Шкільна баскетбольна Ліга 3х3» Чому шкільний баскетбол користується попитом у дітей навіть у такій неспокійній області, як Луганська?
- У нас школа невеличка, тим не менш у ній баскетболом займаються дві групи дітей. Одні вже випустилися, грають за вузи, а зараз вже я привіз нове покоління дітей (2005-2006 років народження). Дівчата набираються досвіду, тут є на що подивитися і у кого повчитися.
- Діти з інтересом ходять на секцію? Чи варіантів інших нема, тому йдуть до Вас?
- Чому ж? Вибір є. Навіть у нашому місті. Але, зважте, у Лисичанську прихильників баскетболу не сказав би, хоч греблю гати, але достатньо багато – бо ж гра красива, динамічна. І тому дітям вона довподоби. До того ж баскетбол сприяє створенню відмінного колективу. Усі прагнуть займатися і є приклади, на яких можна вчитися. Бажання велике.
- Отже, баскетбол демонструє вашим дітям, що не все так погано, у житті є місце гарному і доброму?
- Звісно. Взагалі-то я вважаю, що заняття будь-яким видом спорту несе відчуття радості, затребуваності. А якщо ще є можливість розвиватися, коли проводять змагання, починаючи від міських, обласних, і ось таких всеукраїнських, діти міцнішають, стають організованими, цілеспрямованими.
- Ці дівчата тільки у межах області до цього грали?
- Для цих дівчат це перший всеукраїнський виїзд. А на обласних змаганнях ми виступаємо регулярно і успішно.
- З особливим хвилюванням їхали до Києва, може хтось вперше приїхав?
- Э і ті, хто вперше у столиці. Із зацікавленістю приїхали. А хвилювання? Якщо маєш хоч якийсь досвід, хвилювання зникає після стартового свистка. А щодо цікавості – так, їм усе дуже цікаво! Вони довго чекали на цей день. Вони його заслужили, і він прийшов. Тепер ці дівчата у Києві!
- У Лисичанську є умови, аби ці діти продовжували займатися, чи усе тримається на ентузіастах, таких як Ви?
- Ну, без ентузіазму ніяк, це однозначно. А взагалі то умови є. Гріх скаржитися. Завжди прагнеш чогось кращого, але і тепер є можливості тренувати і тренуватися.