Головний тренер кадетської чоловічої збірної України U-16 Андрій Харчинський прокоментував чергову переконливу перемогу своїх підопічних на чемпіонаті Європи у Софії, цього разу у чвертьфіналі над чехами 80:50, і спрогнозував подальший турнірний шлях своїх підопічних. Випереджаючи перше запитання щодо аналізу успіху тренер висловився:
- Ну, поки передбачення мої збуваються? Я підтверджую справами слова?
- З усього видно, що ви добре придивилися до чехів.
- Ви знаєте, просто впоралися хлопці у захисті. Те, про що я і казав. Ми змогли перебудуватися, а вони заручники схем. У нас теж був по ходу матчу певний ступор, але ми перебудували напад, додали два рухи, підсумок ви самі побачили. Для них це сюрприз, для нас? Швидше вдалося перебудуватися і зіграти. Отримали маленьку перевагу, отримали вільних гравців на периметрі і, вам не треба розповідати, ви бачили, як відіграв Бачурін (став найрезультативнішим гравцем матчу: 25 очок і 9 підбирань – ред.). Він два три очкових кидка закинув так своєчасно і потрібно, що там питань нема.
- Ви свідомо відтягували розв’язку на третю чверть, бо після першої були певні хвилювання?
- Були. І у нас були хвилювання. Ми ж усі живі люди. І у третій було хвилювання. Знов таки, ми не відіграли на 100%. Сто відсотків, напевно, буде у фіналі.
- Ви так переконливо говорите про фінал, що півфінал з росіянами пройдете на одному диханні.
- Я думаю, зробимо усе, що від нас залежить. Кожні збори я їм кажу: цей чемпіонат Європи для них один єдиний. Іншого не буде. Це не першість України – цього року не зіграв, зіграю у наступному. Він один, в 16 років. Це буває один раз у житті. Усе. А потім жалітися, що ти чогось не зробив? Напевно, хлопці до моїх слів дослухаються. Дуже важливо, що вони почули, а ще більш важливо – що вони впевненішими після цього стають. І сьогодні вони намацали цю впевненість. За спиною у них є тренери, які допоможуть, на майданчику є люди, які можуть втілити те, що ми робили усі разом. Напевно, так і народжується команда.
- Ви знаходите правильні слова на зборах, тренере.
- Може і так. Один одного усі мають доповнювати. Гравці на майданчику, тренери у тренерському штабі. Усе, що робили, зараз можу сміливо констатувати – робили правильно.
- Ви бачили інший матч 1/4 Англія – Росія, у якому росіяни виявилися сильнішими з перевагою в одне очко. Як ви його прокоментуєте?
- Я думаю, що… (витримує паузу – ред.). Я не хочу промовляти вголос, але зізнаюся – з росіянами буде грати легше, ніж з чехами. Маю на увазі по грі. У росіян пару хлопців-лідерів, усі решта… Їх ніхто не прихватував з тієї половини. У них один ярко виражений перший номер. Але є дуже багато речей, які нам на руку. Сьогодні на них подивилися командою. Трохи вони недалекі, вперті - ви сильніші, а ми ще сильніші. І усе у такому дусі.
- Усвідомлюєте, що у півфіналі країна вболіватиме за вас по-особливому.
- Це я знаю. Ми це прекрасно розуміємо.
- Навіть у такому віці діти це розуміють?
- Діти? Вони патріоти до мозку кісток! Сьогодні впоралися, впевнений, впораємося і завтра.
