Чемпіон Жіночої ліги БК Франківськ-Прикарпаття завершив сезон, вигравши всі 22 матчі регулярного чемпіонату.
Франківськ-Прикарпаття стане базовим клубом для національної збірної з баскетболу 3х3, яка візьме участь у важливих міжнародних змаганнях влітку, тому для змістовної підготовки збірної до змагань клуб завершує чемпіонат на два тижні раніше.
Христина Філевич: Ми доклали максимум зусиль і заслужено перемогли в чемпіонаті
- Як в цілому оціните сезон для команди?
- Сезон видався неоднозначним. В ротації було 17 гравчині і кожній треба було дати ігрові хвилини. Виходить, що вони навіть змагались, щоб просто потрапити в заявку з 12 гравчинь. Ми тут жартуємо, що якщо гравчині збірної Христина Філевич та Ольга Алексейчик не потрапляють в заявку, то представте який рівень команди. Це звичайно жарти.
Якщо більш серйозно, то приємно, що саме Франківськ-Прикарпаття став чемпіоном. Дійсно це досягнення для клубу, досягнення для регіону, адже вперше команда з Івано-Франківщини з ігрового олімпійського виду спорту стала чемпіоном України.
Плюс ми взяли участь у Європейській лізі, де увійшли до четвірки найкращих команд. Це для нас був дебютний сезон і одразу ми пробились до Фіналу чотирьох. Я вважаю, що це успіх. Надіялись на більше, але наші перемоги та боротьба за медалі в єврокубках ще попереду. Хоча міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що хотів би в наступному сезоні нас побачити в Єврокубку. Доживемо – побачимо. Але є така мрія, щоб Франківськ-Прикарпаття зіграв в Єврокубку.
- Якщо ще згадати виступ у Європейській лізі, то чого не вистачило в підсумку, щоб виграти медаль?
- Ми досить гарно зіграли в турнірі, як для дебютантів. В регулярному чемпіонаті були важливі перемоги над Нептунасом в Литви, над ТТТ в Ризі, над Остравою в Чехії. Команда показала якісну гру, була в тонусі. Основні гравчині знаходились в гарній формі, були сконцентровані. А потім до фіналу була перерва майже в два місяці і вона зіграла нам не на руку. Хотілось, щоб було більше ігор з підвищеною відповідальністю.
В свою чергу, в Жіночій лізі гарно проявили себе гравчині молодіжного, юнацького складу. Вони отримали багато ігрового часу, виправдали наші сподівання, грали концентровано весь матч. Це радує, що у них є вогник в очах, що вони хочуть доказати, що вони чогось варті в баскетболі.
- Наскільки задоволені прогресом молодих гравчинь?
- Дуже задоволений. Дивіться, наші 13-річні Уляна Космач, Даліла і Домініка Мурзова грають на рівні з дорослими. Вони виходять на майданчик і в них нема тремтіння, вони впевнено себе почувають, набирають очки, стали частиною команди і дуже виросли в ігровому плані за цей сезон.
Наші юніорки Анжеліка Костів, Єлизавета Радловська, Анастасія Шепелюк, Ірина Бугайова та Анна Шахватова – в них вже з'явились лідерські задатки. Вони виходять і ведуть, ніби довго в баскетболі. Великий ігровий час додав їм впевненості і їх прогрес видно по сезону.
Не можна не відзначити наших основних гравчинь – Богдану Лапхан, Анжеліку Ляшко, Катерину Тихонову, Вероніку Космач. Гравчинь, які впевнено грають. Випускаючи їх на майданчик, ти впевнений, що вони не загубляться. Ці гравчині літом складуть основу молодіжної збірної України з баскетболу 3х3.
На сам кінець, наші лідери команди Христина Філевич, Оксана Моллова, Дарина Завертайло, Ольга Алексейчик, Таїсія Удоденко. Вони гравчині високого рівня, вище якого не можуть впасти. Вони довели всій рівень в матчах Європейської ліги, вони завжди були на високому рівні.
- Ігри з яким суперником дались вам тяжче?
- Не були легкими для нас ігри з Одесою, де є досвідчені гравчині та гарна молодь. З ними дійсно було найважче грати в сезоні. Але все рівно перемоги з ними ми здобули. Відзначу також ігри з Рівне, Київ-Баскетом, які нав’язували моментами нам боротьбу і нам приходилось докладати зусиль, щоб виграти. Сподобались також команди Вінницьких Блискавок, Інваспорт. В чемпіонаті були ряд ігор, в яких довелось прикласти зусиль, щоб перемогти.
На рахунок матчів не треба звертати уваги, ми не ставили задачу бити рекорди. Ми виходили на майданчик з планом на гру і намагались його дотримуватись до кінця. У нас було по два тренування в день і всі напрацювання там потрібно було втілювати в гру.
Плюс через склад з 17 гравчинь і необхідність боротись за потрапляння в склад, у дівчат горіли очі, а завдяки ротації вдавалось підтримувати високий темп, концентрацію до кінця. В жодній грі не можу дорікнути команді, що вони десь недопрацювали. Це приємно, тому що їх відношення до тренувань дало результат.
- Для вас це дебютне чемпіонство. Можна назвати його довгоочікуваним?
Дякую Федерації баскетболу України, що цей сезон організували і він відбувається. І так, мало хто помітив, але в цьому сезоні були рекордні для елітного дивізіону у жінок 12 команд.
Ми поступово йшли до титулу – двічі були п’ятими, двічі четвертими, мріяли про медалі. Ми зберегли склад, навіть підсиливши його. В цьому сезоні ми підкорегували завдання і ставили задачу перемогти в чемпіонаті. Вважаю, завдання ми виконали і перевиконали, тому всі перемоги, які ми здобули, були впевнені. У всіх іграх ми були сконцентровані і досягли результату.
Хочеться в першу чергу подякувати вболівальникам, які вірили в команду, підтримували під час сезону. Хочеться подякувати керівництву голові міста Івано-Франківськ Руслану Марцинківу, який в такий час знайшов можливість і зберіг команду для міста.
Хочеться подякувати Вікторії Сусаніній, нашому почесному президенту, яка забезпечувала наші всі фінансові тили, щоб була можливість команді функціонувати на належному рівні. Хочеться сказати слова вдячності ректору ПНУ Ігору Ципенді, керівнику управління спорту Оресту Клієвичу, управлінню спорта міста Івано-Франківськ. Це перемога важлива для всього міста.
