Чоловіча збірна України з баскетболу 3х3 завершила виступ у кваліфікації чемпіонату Європи-2026, яка відбулася в Бухаресті, Румунія.
На шляху до вирішального матчу українська команда здобула дві перемоги — у груповому раунді обіграла Грецію, а в плейоф в напруженому поєдинку здолала Данію. У матчі за путівку на чемпіонат Європи збірна України зустрілася з Естонією, але поступилася з рахунком 15:18, зупинившись за крок від виходу до фінальної частини континентальної першості.
Підсумки виступу команди, вирішальний матч проти Естонії, вибір складу та плани розвитку чоловічої збірної України 3х3 в інтерв'ю пресслужбі Федерації баскетболу України підбив головний тренер національної команди Володимир Журжій.
— Україна зупинилася за крок від виходу на чемпіонат Європи. Якою є ваша оцінка виступу команди в Бухаресті?
— З точки зору результату я не задоволений. Дуже хотілося доєднатися до нашої жіночої збірної, яка впевнено кваліфікувалася на чемпіонат Європи. Ми були близько до своєї мети, але програли вирішальний матч, а програвші нікого не цікавлять. Перед нами стояло одне завдання — вийти на чемпіонат Європи, тому оцінка виступу незадовільна.
Звичайно, я вважаю, що ми заслуговували на путівку. Але в останній грі не впоралися із завданням. Водночас Естонія цілком заслужено кваліфікувалася. Це дуже хороша команда, яка підтвердила свій рівень протягом усього турніру.
— Чи здивувала вас збірна Естонії, з якою команда зустрілася у вирішальному матчі?
— Ні, не здивувала. Ми добре знали цю команду. Під час підготовки проводили збір в Естонії, грали з ними контрольні матчі, тому мали достатньо інформації.
Ми розуміли їхні сильні сторони — швидкий перехід з оборони в атаку, мобільність, агресивний стиль гри. Багато в чому нам вдалося з цим впоратися. Але вони також добре вивчили нас і в ключові моменти скористалися нашими помилками.
У нас виникли проблеми на підбиранні, дозволили супернику набрати очки другого шансу. На такому рівні такі речі часто вирішують долю матчу. Естонці свої можливості використали, а ми — не всі.
— Наскільки команда змогла реалізувати те, над чим працювала під час зборів?
— Передусім хочу подякувати хлопцям за самовіддачу. До їхнього ставлення до роботи у мене немає жодних претензій. Вони віддавалися повністю, як і має бути в національній збірній.
Як на мене, нам трохи не вистачило зіграності. Наші гравці, які виступають у Румунії, доєдналися до команди вже на завершальному етапі підготовки через клубні зобов'язання.
Крім того, хотілося б провести більше контрольних матчів саме рівня кваліфікації чемпіонату Європи. Думаю, саме зіграності та спільного ігрового досвіду нам трохи не вистачило.
— Що найбільше порадувало вас у грі команди?
— Порадувало, що хлопці почувалися впевнено і продемонстрували хороші бійцівські якості. Ми досить впевнено пройшли турнірний шлях до вирішального матчу. Вся підготовка була спланована, ми мали інформацію про суперників і розуміли, як потрібно діяти.
Команда заслужено дійшла до матчу з Естонією. Шкода, що саме останній крок зробити не вдалося.
— Чи задоволені остаточним вибором складу на турнір?
— Звичайно, був би повністю задоволений, якби цей вибір приніс результат. Але загалом кожен гравець мав свої аргументи на користь потрапляння до складу.
Для нас дуже важливим фактором був досвід саме у баскетболі 3х3. Це окрема гра зі своїми нюансами. Одразу видно, чи має гравець регулярну практику в 3х3, чи він просто хороший баскетболіст 5х5.
Наші молоді хлопці Мустяца і Лопухов, які виступають у Румунії, вже мають серйозний досвід гри 3х3 на міжнародному рівні. Вони регулярно стикаються з таким темпом і рівнем контакту. Це було одним із факторів при формуванні складу.
Також важливою була зіграність. Наприклад, Сергій Старцев та Ілля Кабацюра вже не один рік грають разом в одному клубі. Для баскетболу 3х3 це дуже важливо, тому що багато моментів вирішуються на рівні взаєморозуміння.
— Які висновки зробили для себе після першого турніру на чолі національної команди?
— Я вже десятий рік працюю в баскетболі 3х3, але на рівні дорослої національної збірної це зовсім інший рівень. Тут набагато більше силової боротьби, вищий темп, швидкість прийняття рішень.
Ще раз переконався, що для успіху на такому рівні потрібно регулярно грати саме проти сильних суперників. Необхідно брати участь у міжнародних турнірах і отримувати досвід матчів такого рівня.
— Яким ви бачите подальший розвиток чоловічої збірної України 3х3?
— Дуже хотілося б, щоб усі збірні України з баскетболу 3х3 були частиною єдиної системи — від U-21 та U-23 до національної команди. Ми постійно спілкуємося з Володимиром Холоповим, який в цьому році очолює збірну U-23, обговорюємо ці питання.
Багато провідних країн мають саме таку модель. Молоді гравці поступово проходять усі щаблі збірних і приходять у національну команду вже підготовленими. Ми теж хочемо рухатися в цьому напрямку.
Хотілося б, щоб наші збірні 3х3 не збирались раз на рік, а проводили більше часу разом, тренувалися, брали участь у турнірах, формували власний стиль гри.
Мені хочеться, щоб збірна України грала агресивно, інтенсивно, зі своїм характером. Це сучасний баскетбол 3х3, і саме в цьому напрямку ми плануємо розвиватися.
— Що б хотіли сказати на завершення?
— Хочу подякувати всім, хто був причетний до підготовки команди. Нашому менеджеру, лікарю, усім працівникам федерації. Для нас були створені всі умови для якісної роботи.
Також дякую хлопцям за ставлення і самовіддачу. Шкода, що не вдалося виконати головне завдання, але я переконаний, що все ще попереду. Є над чим працювати, і ми будемо це робити.
