Для кожного з професійних спортсменів світова пандемія коронавірусу очевидно мала гіркий присмак завершення, або призупинення сезону. Для форварда Черкаських Мавп Володимира Конєва це подвійний стрес. До цього екс-гравець збірної України пропустив більше року через травму коліна, а звістка про завершення сезону прийшла у момент, коли він нарешті почав набирати кондиції на ігровому майданчику. Один з останніх офіційних матчів (проти Миколаєва) Конєв провів з доволі сильним дабл-даблом: 14 очок, 11 підбирань + 3 передачі і потроху повертав собі роль фундаментального гравця у командній конструкції. Так було у 2018-му, коли Черкаські Мавпи взяли чемпіонство, а Конєв був визнаний кращим форвардом ліги. Наразі харків’янин все ще перебуває у Черкасах. Клубна прес-служба поговорила з ним про зупинку чемпіонату і можливий, на його думку, розвиток подій.
- Ти, на відміну від решти не черкаських гравців, залишився у період карантину в Черкасах, з чим це пов’язано?
- Треба завершити деякі справи. Зокрема у мене серія візитів до стоматолога і Черкасах хороші спеціалісти цього профілю, тому маю завершити розпочате.
- Чим у дозвілля займаєшся, судячи з твоїх соціальних мереж ти близький до того, аби перекваліфікуватися у інший вид спорту, багато часу проводиш з велосипедом?
- Спорт це своєрідний наркотик. Важко без нього, зараз, коли немає баскетболу, моя пристрасть – це велосипед, не можу без нього. Зараз тренувань баскетбольних немає і це дає моні можливість певною мірою підтримувати форму теж.
- Ти сам катаєшся?
- Ні, знайшов у соціальних мережах спільноту «покатушок», катаюся з компанією, випробовую різні маршрути. У мене маутінбайк, ми їздимо по пересічній місцевості - ліси, парки. Велосипед – це своєрідна свобода. Він дає можливість заїхати у такі місця де не дійдеш пішки і не можеш дістатися на авто.
- Який твій рекорд сезону по довжині дистанції?
- Це 55 кілометрів. Було непросто, дуже непросто…
- Якщо повертатися до баскетболу пригадая, як дізнався про новину, щодо завершення сезону?
- Я пам’ятаю, що ми готувалися до матчу з Прометеєм і цю гру перенесли, власне це був перший дзвінок про те, що чемпіонат буде призупинений, наступного дня тренер нам сказав, що незабаром на засіданні ФБУ буде вирішуватися доля продовження сезону, а саму звістку ми дізналися уже з офіційного повідомлення на сайті Федерації баскетболу. У мене були двоякі відчуття, адже наш чемпіонат взагалі був першим хто пішов на такий радикальний крок, після цього це рішення почали ухвалювати й в інших турнірах. Очевидно, що для нас це була певна трагедія, адже – це наша робота і ми усі хотіли довести свою справу до раціонального завершення, аби самим сказати останнє слово і можливо у хорошому настрої піти на міжсезоння, а тут вийшло, що усе за нас сказав вірус.
- Для тебе зупинка чемпіонату виглядає дійсно справжньою драмою. Ти пропустив близько року через травму і ось, коли впродовж останнього місяця почав повертати свою гру прийшла звістка про передчасне завершення сезону.
- Знаєш, відновлення від травми, фізичні навантаження і так далі – це обставини на які я особисто міг якось впливати, а тут я безсилий. Дуже прикро, що це відбувається з усіма нами, однак це потрібно прийняти та пережити не лише нам погано, це стосується усіх сфер. Звісно різні думки у голові, що робити?, чим займатися? І так далі… Але поки я не знайшов відповіді на ці питання, думаю знайду, судячи з усього вільного часу попереду багато. Я не впадаю у якусь там депресію і сподіваюся лише на краще.
- В українському баскетболі трапилася нестандартна ситуація. Нагороди роздали за підсумками неповних чотирьох кіл. Як ти ставишся до цього?
- А який варіант власне був? Що взагалі не визначати чемпіона? Все-таки більша частина сезону відбулася, команди билися і боролися викладалися на майданчику. Для когось, в тому числі і для нас, це буде як зайве твердження того, що весь сезон потрібно йти рівно. Думаю за таких умов чемпіона потрібно було визначати за підсумками зіграних матчів, так і відбулося.
- Які плани на найближчі місяці?
- Усе дуже просто. Закінчу свої справи у Черкасах і переїду з речами у рідний Харків. Там уже буду підтримувати кондиції і чекати подальшого розвитку подій. Дуже сподіваюся, що вся ця ситуація не вплине на старт наступного сезону і він буде ще конкурентнішим ніж попередній.
- Знаю, що ти підтримуєш зв'язок з Сеадом Хаджифейзовичем, він взагалі не виходить на вулицю, влаштував собі самоізоляцію, як ти ставишся до такої позиції.
- Так, знаю, що він не виходить з дому. Я точно так не зможу, звісно намагаюся обмежити свої переміщення та спілкування, зайвий раз не виходити, але постійно сидіти вдома точно не можу. Словом в паніку не впадав, гречку не купував і маски не ношу. Особисто моя позиція, що ця проблема з вірусом дещо «роздута», але все ж потрібно де неї ставитися уважно та обережно.
