Гравчиня національної збірної України з баскетболу 3х3 Віта Горобець в інтерв'ю Радіо Свобода поділился емоціямі після того як кваліфікацію на Олімпійські ігри в Токіо було відкладено, а потім і скасовано проведення саміх Ігор в 2020 році.
Дивіться: Топ-10 матчів у історії баскетболу 3х3 за версією ФІБА
- Як тільки нам сказали, що кваліфікації не буде, то просто опустилися руки. У нас були потім ще тренування, матчі, але вже взагалі нічого не хотілося. Бігати та грати було важко. Психологічно. Як? Чому? Ми провели серйозну підготовку, мали вже вилітати, а тут: «Ні! Карантин». Але все одно тренувалися, ще напрацьовували схеми, потім індивідуально готувалися, бо закрили всі спортивні зали. Чекали на нові дати, вірили, що скоро вже буде все добре. Тут новина – Токіо перенесли. Важко! Психологічно буде важко знову робити всі ті ж етапи підготовки наново!
Зараз підтримуємо індивідуально-фізичну підготовку. Тактичні якісь вправи не можемо робити – зали закриті. Може потеплішає, то вийдемо на якісь вуличні майданчики. А поки що навіть з м'ячем» не можемо «поспілкуватися».
– Якщо зміниться формат кваліфікації чи суперники – це буде проблема?
– Ні. Звичайно, ми готувалися до конкретної групи, а отже до конкретних команд. Дивилися їх відео, розбирали зв'язки. Але на цій кваліфікації всі сильні команди. Налаштовуватися треба на всі команди, що ми і збираємося робити. Єдина проблема – дуже багато часу тепер до Ігор, а отже і до кваліфікації. Все, що завгодно може статися, тим паче у спорті. Ніхто не застрахований, не дай Бог, хтось випаде через травму. Але віримо в краще та й будемо показувати максимум. У нас в команді всі готові викладатися на повну.
– Скільки часу потрібно буде, щоб команда знову увійшла в свій темп?
– Не менше від місяця. Ми вже два тижня не грали. Це дуже довгий період часу. Якщо ти не бігаєш в такому темпі, то і форма дуже швидко зникає. Психологічно ми були налаштовані боротися саме тут і саме зараз. Так сталося, що наші плани трохи змінилися. Зараз ми «ошалешені». Уявіть, ми до цього йшли, працювали, мріяли, а потім такі рішення. І ніхто ж не винний. Ми з цим нічого не можемо вдіяти, треба прийняти цю ситуацію. Але на це також потрібен час. Поки що важко. Але будемо боротися.
