Головний тренер молодіжної збірної України Валерій Плеханов прокоментував виступ нашої команди на чемпіонаті Європи U-20 в Дивізіоні А, де Україна, програвши всі сім матчів, посіла останнє місце та за підсумком турніру вилетіла в Дивізіон В.
“По-перше, хочеться попросити вибачення у вболівальників за відсутність результату та незмістовну гру, яку ми показували протягом чемпіонату Європи. Окремо хочу подякувати хлопцям за їхню роботу та тренерсько-адміністративному складу, який дуже багато працював. Я дуже дорожу кожним із них і вважаю, що ми команда.
Найприкріше для кожного тренера, коли твої ідеї не вдається реалізувати та досягти результату, що й сталося на цьому турнірі. Важко відразу знайти причини того, що сталося, адже у нас був досвід, це був не перший чемпіонат Європи для мене. Я розраховував на кращу якість гри. Але треба виокремити певні моменти, зокрема, що жоден із гравців жодної секунди не грав у Дивізіоні А, і чекати, що вони відразу демонструватимуть яскраву гру на цьому рівні, не доводилося. Але те, що ми виглядатимемо настільки блідо, я не очікував.
Більшість гравців, за винятком Єгора Сушкіна та Данііла Сипала, які стабільно отримують ігровий час на хорошому рівні, грають у своїх командах дуже обмежений ігровий час. Вони не є лідерами своїх команд, і дати їм іншу роль, що я намагався зробити, було важко. Хлопці ментально не були готові до відповідальності, яка на них впала. Ми реально дивимось на речі, розуміючи, що у нас йде війна, і більшість гравців виступають за кордоном, але головний момент — вони не отримують достатньо ігрового часу.
Сумарний рівень команди — це поєднання рівня гравців, і, на жаль, у нас він виявився дуже низьким. Тому нам не вдалося втілити ідеї в життя. Як і минулого року, ми направили нашу роботу на створення одного колективу, але вийшло гірше, ніж рік тому. Відповідальність, яка впала на хлопців, десь їх трошки придавила. Звичайно, вважаю, що відповідальність за результат лежить на мені і в жодному випадку я не хочу образити хлопців. Не можна казати, що в усьому винні вони — в першу чергу, це моя провина, і я це чітко розумію, як би неприємно це не було. Треба проаналізувати помилки і зрозуміти, чому так сталося. Хлопцям так чи інакше хочу подякувати за працьовитість та бажання.
Так, багато чого у нас не вийшло, але головна причина — ми програвали суперникам у фізичній силі. Коли команди майже весь матч грають пресинг по всьому майданчику, іноді перевести м’яч через половину стає проблемою. Якщо у Рафаеля Колаволе це непогано виходило в Дивізіоні В, то тут ми стикалися з проблемами майже в кожному матчі. Хоча він дуже старався. Те саме можна сказати і про боротьбу на щитах, адже ми програвали підбирання. Там, де ми мали фізично чинити опір, якраз цієї фізики нам не вистачало. Але головна наша проблема на цьому турнірі — це швидкість прийняття рішень. В лігах, де грають наші хлопці, для того, щоб щось зробити, у гравця є певний час, але в Дивізіоні А цього часу немає. Тут все дуже швидко, і більшість хлопців не були готові до цих швидкостей. Плюс ще важче стає на фоні втоми.
Це важкий турнір: коли у тебе немає ментальності переможця, кожна поразка робить тебе слабшим, і жодні слова не можуть допомогти. Як би ми не старалися підбадьорити та підтримати хлопців — особливо перед матчами із Чехією та Ісландією — цей настрій після невдач чомусь пронизав збірну, і ми не змогли знайти вихід із нього. В останніх матчах це була вже не наша команда, а лише щось схоже на неї.
Щодо травм наших хлопців: Сипало при приземленні отримав невеличке розтягнення бокової зв’язки коліна, але він поїде до національної збірної. У нього все нормально, якщо буде дискомфорт — буде додаткове обстеження. Максим Кличко теж туди приїде — у нього не дуже серйозна травма. Йому зробили обстеження — кістка ціла, немає ні тріщини, ні перелому, він грав у тейпі. За декілька днів він вже почне розробляти цю ногу, а за тиждень-півтора почне тренуватися. Єгор Сушкін, який теж отримав дебютний виклик до національної команди, поїде без травм і з великим бажанням.
Я побажав успіхів усім хлопцям, а тим шести гравцям, які наступного року намагатимуться повернутися в Дивізіон А — окремі побажання бути готовими до цього якнайкраще. Тепер вони знають, що це за рівень, і знають, до чого треба прагнути. Сподіваюся, що наступний склад цієї збірної зможе повернутися на цей рівень, але задля цього потрібно дуже-дуже багато працювати.
Окреме дякую тим тренерам, які готували хлопців до турніру. Дуже хотілося б, щоб вибір із таких гравців у нас завжди був більшим. Звичайно, ми полишаємо Іракліон у поганому настрої, але дуже сподіваюся, що наступна збірна буде мотивованішою та сильнішою”.
Читайте також: Чоловічий Євробаскет U-20: Україна – вилетіла у Дивізіон В, Італія – чемпіон Дивізіону А
