Валерій Плеханов після роботи з національною чоловічою збірною приєднався до юнацької збірної України, яка зіграла перші контрольні матчі перед чемпіонатом Європи проти команди Латвії. У коментарі сайту ФБУ Плеханов поділився враженнями від перших спарингів команди U-18:
Яку інформацію ви отримали за підсумком двох контрольних матчів?
- Я тільки приєднався до команди, яка до цього працювала з моїми асистентами Алфьоровим та Чемякіним у Валмієрі. Через те що я був зайнятий національною збірною, із хлопцями я розпочав знайомство тільки в день першої контрольної гри (8 липня).
В першій грі я спробував рівно розподілити ігровий час між усіма гравцями, які увійшли до заявки. Для порівняння: збірна Латвії тренується вже місяць і вони вже повністю готові, а ми до цього жодного спарингу 5 на 5 навіть на тренуваннях не грали. Тож більше користі в цьому матчі було латвійцям, аніж нам, але нам спаринги також потрібні, особливо враховуючи те, що у багатьох хлопців взагалі не було ігрової практики після початку війни. Тому з цим пов’язані певні складнощі. В цих матчах ми виступали на фоні великих навантажень та були абсолютно не зіграні.
Читайте: Чоловіча збірна України U-18 зіграла другий спаринг в Ризі
Перший матч показав, що у нас є характер, але немає лідера. Якщо до цього в U-18 такі лідери були — Ковляр, Тиртишник, Грицак — то тут лідера поки що немає і всі готові підмінити один одного. З одного боку це не проблема, а з іншого — проблема. Коли треба комусь вирішувати на майданчику, поки такого гравця не знайшлося. Сподіваюся, що протягом збору такий гравець з’явиться і ми зможемо у важкі моменти гри віддавати йому м’яч. Ми також не готові фізично та тактично — на момент завершення другого матчу я не провів жодного тренування.
Перед другим матчем ми подивилися відео з нашими помилками, подивилися, як треба покращити наш напад. Змінили певні речі в захисті і до останнього моменту претендували на перемогу в другій грі, але, на жаль, трохи нас не вистачило. Але й дуже по-домашньому судили збірну Латвії, всі спірні моменти були на користь наших опонентів, але ми не будемо про суддівство, а будемо про своїх хлопців, які поки що не готові боротися за результат. Хоча у другому матчі ми були дуже близькі до перемоги. Якщо б влучили свої штрафні у вирішальний момент, все було б добре.
Зараз найголовніше, що команда дуже хоче грати і підходить із величезним бажанням і до тренувань, і до ігор. Команда живе баскетболом і ідеєю вдало виступити на чемпіонаті Європи. А для тренера це найголовніше: є матеріал, який потрібно правильно використати і тоді буде результат. Поки що говорити про задачі не будемо, але вони, як завжди, високі. Дуже хочеться створити колектив єдинодумців, який у цій віковій категорії показував би якісний баскетбол.
Читайте: ФБУ оголошує про проведення Кубку України з баскетболу 3х3 «Вперед до Перемоги»
В який баскетбол може грати ця команда стилістично?
- Ця команда не є швидкою і розраховувати на вибуховий баскетбол із великою кількістю фаст-брейків не доводиться. Це команда про позиційний напад і головна ударна сила це Кулішенко, Холод, Ніколайчук, Семерич — гравці, які за своїми фізичними даними, як мінімум, не поступаються своїм одноліткам. Скоріш за все, ця команда гратиме в такий грунтовний баскетбол з наголосом на грі у трисекундній. Це те, що я побачив після перших двох матчів. Ми спробуємо пришвидшити нашу гру, але це буде важче, аніж зробити правильний орієнтир на роботу через великих.
