Чоловіча збірна України U-23 з баскетболу 3х3 з непоганим результатом виступила на перших етапах Ліги націй – кожного з трьох днів боролась за місця в топ-3, у другий день стала третьою, а у третій – перемогла. А переможний баззер-битер Якова Тітова у фінальному матчі з Латвією взагалі став окрасою турніру.
Читайте: Чоловіча збірна України 3х3 виграла етап Ліги націй
Про перші три етапи Ліги націй для наших хлопців сайт ФБУ поспілкувався з головним тренером команди Тимуром Арабаджи, який розповів про високий рівень змагань, прогрес команди та підтримку у Литві.
- Для початку розкажіть, наскільки сильним був рівень суперників на цих етапах Ліги націй?
- Ліга націй – це дуже гарний турнір, який справді розвиває молодих гравців U-23, U-21. Команди розбиті на кілька конференцій. Причому, з кожним роком кількість конференцій та команд зростає, і це дійсно показує, що йде приріст гравців та є інтерес різних країн до цього проекту.
Також можу сказати, що Ліга націй дає досить багато рейтингових очок для гравців, тому участь у таких змаганнях є дуже цінною. Оскільки розвивається Ліга націй, то рівень команд з кожним роком зростає та конкурувати стає складніше.
Ми беремо участь у зоні Європа (Схід), де зібрані сильні збірні – Литва, Латвія, Польща та Естонія. Це традиційно сильні країни у баскетболі, тому грати непросто, але це цінний досвід для хлопців.
- Команда кожного дня покращувала свої результати – спочатку стала четвертою, потім третьою, а в останній день здобула перемогу. Повертаючись до першого етапу, чого не вистачило для кращого результату?
- На першому етапі відчувалося, що нам справді не вистачило досвіду участі у турнірах у підготовчому періоді. Хлопці старались, грали, але припускалися помилок, пов'язаних з відсутністю досвіду гри в турнірах такого високого рівня.
Тому першого дня вийшло, що ми обіграли команду з Естонії і потім хлопці у боротьбі програли за вихід у фінал Литві і в матчі за третє місце ми в одне очко поступились Польщі. Але ця поразка дала нам поштовх наступного дня. Хлопці зарядилися, ми зробили роботу над помилками.
- У другий день ми були близькі навіть до фіналу, але там зіграла Польща, яку ми обіграли, але перед цим несподівано поступились Естонії…
- На жаль, ми не зовсім правильно налаштувалися на матч із Естонією, яку до цього обіграли. Ми програли цей матч через неправильний настрій на гру. Перед Польщею було сказано, що треба їх обігравати, щоб не стати останніми у групі. Але провал з Естонією дав поштовх хлопцям, вони зіграли набагато краще з поляками, обігравши їх. І водночас вийшли із групи.
Ми рахували очки: якби ми обіграли поляків з різницею 5 очок, то вийшли б із групи з першого місця, п'ять – тому що Польща вища за нас у рейтингу. Ми могли виграти з такою різницею, якби наприкінці ризикнули і "закрилися" дальніми, але не вийшло.
З Латвією на третє місце хлопці вийшли гарно налаштовані та впевнено обіграли. Це була хороша гра для здобуття досвіду.
- Ну і на третьому етапі, все таки, ви зіграли у фіналі, де здобули яскраву перемогу…
- Ось цей другий день, який був наполовину провальний, став хорошим стимулом на останній день. Поляків ми вже обігравали, ми їх розібрали детально, розуміли, що з ними треба було грати як у фінальній грі. Хлопці почули нас, налаштувалися. Гра була яскравою, "гарячою", до останньої секунди була інтрига і ми виграли останнім кидком.
У фіналі ми більше чекали Литву, але латвійці обіграли литовців у групі. На фінал ми вийшли заряджені, бо розуміли, що є добрий шанс виграти етап. Те, що грали з Латвією перед цим, це був плюс і мінус. Ми обіграли їх, але вони хотіли взяти реванш. Вони вийшли, розуміючи, що нас можуть обіграти.
Фінал вийшов чудовим, бойовим, а переможний баззер-біттер Яші Тітова надав додаткового ефекту.
- Якщо підсумовувати всі три дні, то чи задоволені ви виступом команди?
- Хлопці непогано працювали у захисті усі три дні. У нас була невелика проблема в нападі, але на другий і третій день ми змістили акценти на дальні кидки, хлопці розкидалися і в нас виходило обігравати суперників навіть у кінцівках.
Загалом можна сказати, що турнір ми пройшли по наростаючій. Це динаміка хороша, але це ще не те, що хотілося би бачити. Попереду ще є три етапи, готуватимемося до них, щоб гра була більш стабільною, різноманітною. Ну і не забуваймо, що Ліга націй – це етап підготовки до чемпіонату світу, який відбудеться у жовтні. Тому отримали гарну практику у змаганнях та безцінний досвід.
- Якщо говорити по складу. Неправильно когось виділяти, але виступ Якова Тітова справді був вражаючим – результативні ігри, яскраві слем-данки, ефектні дальні кидки, ну і переможний у матчі з Латвією на його рахунку…
У цьому складі Яків Тітов виявився найдосвідченішим. Першого дня ще грав Олег Бондаренко, але він травмувався і в інші два дні його замінив Олександр Сидорук. Ось Тітов та Бондаренко – гравці з минулого року з Ліги націй, вони мають досвід. Тому коли Олег не грав, то Яша був більш досвідчений і міг взяти на себе гру в певні моменти. Він розумів, що хтось повинен вести за собою команду, він узяв на себе роль лідера, і в нього це непогано йшло.
Але й інші хлопці мають величезний потенціал. Данило Соколенко лише недавно приєднався до збірної 3х3 і він робить певні кроки та успіхи. Він має хороші якості, якими він може допомагати команді – високий та рухливий гравець з дальнім кидком. Віталій Шорсткий минулого року був більше у резерві, тепер він основний гравець збірної, у нього є в чому зростати, щоб він міг впевненіше себе проявляти на майданчику. Саша Сидорук – молодий гравець, він молодший за всіх на 2 роки, але він чудово увійшов, допоміг команді, добре відпрацював у захисті та якісно грав у нападі. Всі хлопці зробили свій внесок.
- Як вам підтримка у Литві?
- Литва дуже підтримує Україну, це відчувається на кожному кроці у цій країні. Збірні Литви після своїх перемог на перших двох етапах фотографувалися з прапором України і це не випадковість - вони підтримують нашу країну, наших спортсменів. Це щиро та відверто.
- Які у вас далі плани до наступних етапів Ліги націй, які відбудуться уже наприкінці липня у Каунасі?
- Дякуємо дуже Федерації баскетболу Польщі, вони нам надають два тижні зборів у себе, нам допомагають. Ми вже сьогодні, 20 червня, переїжджаємо до містечка Гижицко і там проведемо двотижневий збір до 3 липня. Будемо готуватися до подальших етапів.
Далі ми маємо кілька варіантів, які ми ще опрацьовуємо. І наприкінці липня ми знову у Каунасі граємо чергові етапи Ліги націй. Хлопці відчули гру, відчули, що можуть обігравати будь-яку команду. Головне зберегти цю впевненість і додати у певних моментах, над цим і будемо працювати.
