Старий Луцьк в минулому турі обіграв Київ-Баскет, здобув другу перемогу в сезоні і наблизився до зони плейоф на відстань однієї перемоги.
В найближчому турі команда відправляється до Черкас, де зокрема зіграє проти Черкаських Мавп, перемога над якими підніме Старий Луцьк на восьме місце в зону плейоф.
Напередодні поєдинків з Харківськими Соколами та Черкаськими Мавпами пресслужба Старого Луцька поговорила з молодим бігменом команди Святославом Товкачем про тренування під керівництвом Нікіти Воєводи, спілкування з американцями, боротьбу за плей-оф та життя у новому місті.
– Ти провів класний матч проти Київ-Баскета. Це точно твоя найкраща гра у 2026 році, а можливо й у цьому сезоні. Що скажеш про власні відчуття після цієї перемоги?
– Я не концентруюся на собі, а намагаюся робити гру команди кращою, щоб ми перемагали. Тому не звертаю увагу на свої статистичні дані. Нам потрібно виходити у плей-оф та забирати зараз кожну гру – тому працюю виключно для цього.
– Попереду надзвичайно важливий виїзд до Черкас. Місцева команда, напевно, буде битися до останньої краплі поту. Нам також потрібні тільки перемоги. Які твої очікування перед наступним туром?
– Налаштовуємося на максимально позитивний результат для нас у двох поєдинках. Я погоджуюся з хлопцями, які вже казали, що кожна гра для нас – це фінал.
– Загалом, напевно, не помилюся, якщо скажу, що ти очікував більш успішного сезону для Старого Луцька. Як особисто переживаєш невдачі та справляєшся з критикою?
– Неможливо було спрогнозувати такий результат, але ми всі професіонали, які працюють заради спільної мети – зараз це вихід у плей-оф. Проходимо ці труднощі разом – як родина. Тренер нас постійно мотивує. Намагаємося робити так, щоб критика на нас не впливала. Ми ретельно готуємося до кожної гри, виходимо на майданчик і граємо на перемогу.
— Як тобі загалом Луцьк? Чи подобається? Чи комфортно жити в нашому місті? Можливо, вже маєш улюблені локації?
– Якщо чесно, я нічого не очікував від Луцька, але коли сюди переїхав – закохався у нього. Це дуже компактне та зручне місто, де гарні, добрі та ввічливі люди. Тут хороша інфраструктура. З улюблених місць – заклад М’ясо та вогонь. Часто там збираємося командою. Також мені імпонує ресторан Градний – у них дуже смачний борщ.
– Як тобі працювати під керівництвом Нікіти Воєводи?
– Мені дуже подобається, що з ним у нас є правила, яких дотримуються усі. Він пропонує нам багато різних тактичних награвань, цікаві комбінації, багато розповідає. З Нікітою завжди треба бути сконцентрованим та у фокусі. Але якщо щось не зрозумів, то легко підійти до нього та запитати – він усе пояснить.
– На твою думку, чи вдалося йому якісно інтегрувати американців у склад, щоб вони і працювали на результат і допомагали прогресувати українцям?
– Нікіта все для цього робить. Ми теж стараємося допомагати легіонерам «акліматизуватися», робимо так, аби вони були разом із командою не тільки на майданчику, але й поза ним – у дозвіллі.
– А як у тебе відносини з американцями, про що спілкуєшся з ними?
– Найбільше спілкуємося навколо баскетболу, але також я особисто дізнаюся у них про життя в США, їхній менталітет, ставлення до різних справ. Вони запитують про Україну загалом і більш побутово: куди можна поїхати, де відпочити, смачно поїсти.
– Чи немає мовного бар’єру в команді?
– Не брехатиму – не всі хлопці, враховуючи мене, ідеально знають англійську мову. Але ми стараємося говорити простими словами, американці так само з нами не використовують сленг і вдається без проблем знаходити спільну мову. Якщо є якесь нерозуміння, то Влад Ніколайчук або Нікіта Воєвода виступають «ланкою» для розуміння один одного.
– Розумію, що забігаю наперед, але все ж цікаво запитати, чи ти хотів би продовжити кар’єру у Старому Луцьку в наступному сезоні?
– Звичайно, мені подобається місто та колектив. Я відчуваю себе тут як у родині. Так, на нас тисне результат, провальний початок. Тому зараз всі думки про боротьбу за плей-оф. Прагнемо довести і вболівальникам, і експертам, і суперникам, що ми гідні їхньої поваги.
