Захисник Черкаських Мавп - Сергій Попов минулого сезону був одним із ключових елементів у командній грі черкасців. Гравець з солідним багажем досвіду провів у Черкасах свій перший сезон, але склалося таке враження, що він чітко влився у загальну картину командної гри. Зараз Сергій знаходиться у Вінниці, саме там він народився та почав займатися баскетболом. До вашої уваги інтерв'ю Попова прес-службі Мавп.
- Приїхав сюди бо у мами день народження. Гостюємо у рідних, у мене тут багато родичів, - говорить Сергій, - поки в усіх не перегостюємо додому у Южний не повернемося (сміється).
Загалом як проводиш ці два непрості місці карантину?
- Я не робив собі повної самоізоляції, напевне в ситуації з трьома дітьми це і нереально. В магазин же потрібно виходити і на прогулянки теж. Намагався шукати місця для прогулянок з найменшою кількістю людей, на щастя, у Южному вистачає таких місць, карантин ми проводили переважно там. Зараз у Вінниці і тут теж є подібні місця. Я вважаю прогулянки взагалі обов’язкова програма, імунітет важко тримати на достойному рівні замкнувшись у чотирьох стінах.
У всіх професійних баскетбольних команд України зараз період повного міжсезоння, як ти підтримуєш форму?
- У мене є стратегія яку я майже завжди притримуюся. Коли розпочинається міжсезоння я даю собі півтора місяці повного відпочинку від навантажень. Зараз ситуація нестандартна тому я дав собі ще більше спокою. По плану розпочати тренування через кілька днів. Я якраз повернуся від батьків додому і почну процес. Спершу пробіжки, турнік та бруси. Спочатку цього буде достатньо, далі буде глибший процес, розпочинатиму його у Южному і сподіваюся незабаром буде уже й командна робота. Є певні переживання за сезон, але сподіваюся і вірю в те, що все буде гаразд та ми почнемо вчасно.
Сам ти родом з Вінниці, але зараз вважаєш Южний рідним містом?
- Питання непросте. Можливо, якби зіграв у Черкасах стільки сезонів, як у Южному, то Черкаси назвав би своїм містом. До речі, Черкаси мені дуже подобаються, прекрасне зелене місто з красивою природою де є абсолютно усе для комфортного життя. Щодо Вінниці то це місто де я народився і де пройшло моє дитинство я до нього ставлюся по-особливому, з певним пієтетом. Завжди особливі відчуття коли сюди повертаюся. Цього року у мене було бажання провести у Вінниці серію майстер-класів для місцевих дітей, що займаються баскетболом, знаю ця традиція дуже розвинута у Черкасах. Було бажання, приїхавши у Вінницю зустрітися з дітьми, провести тренування. На жаль, зараз повного послаблення карантину ще немає, тому доведеться відкласти це на наступний візит.
Як можеш оцінити минулий сезон, ти був одним із найдосвідченіших гравців Черкаських Мавп і мав бути своєрідним пластом між молодими гравцями та легіонерами, вдалося впоратися з цією функцією?
- Думаю так, хоча я себе ще не вважаю ветераном, можливо досвідченим гравцем тек, але ще відчуваю що багато пороху. Щодо нашого сезону, то однозначно його охарактеризувати непросто. Якщо зважити на наш склад та гру, яку ми демонстрували то вважаю, що шосте місце то не наша позиція. Так, ми були на цьому місці, коли призупинився чемпіонат, але я думаю ми мали б бути значно вище якби сезон можна було дограти. Дійсно у нас був прекрасний синтез досвіду, молоді та сильних легіонерів, думаю все це дало б хорош плоди за підсумками плей-оф, є навіть гіркота від того, що неспортивні сили втрутилися і не дали можливості таки побачити, щоб вийшло у підсумку.
Ти говориш за молодь, майже усі вони вихованці Черкаських Мавп, якби ти змінив дещо професію і став агентом, кого б з молодих гравців Мавп підписав би першим? На кого б поставив?
- Я вважаю дуже сильний Ваня Ткаченко. Майже по усім параметрам баскетбольним він має бути у топі. У нього прекрасна швидкість, стрибок, попри свій атлетизм він і трьошку забити може, і прекрасно захиститися. Можливо дещо потрібно додати ще у технічному арсеналі, правда на тренуванні у нього виходять дуже цікаві речі, можливо з часом і впевненістю воно прийде і в офіційні матчі. Словом у цього хлопця має бути світле майбутнє. І Нікіта Руслов мені дуже подобається, у нього хороші габарити, як для першого номера, він прекрасно розвинений технічно і має хороший ігровий IQ.
Твій старший син здається займався у баскетбольній школі «Черкаських Мавп», коли ти був у Черкасах?
- Не зовсім так, він проводив там кільки тренувань. Справа в тому, що дружина з дітьми жили у Южному поки я виступав у Черкасах. Вони приїздили до мене і я приводив Мирослава (так звати 10-річного сина Попова) на деякі тренування. Він 2010-го року і показує доволі непогані результати. Можливо, якщо я залишусь у Черкасах на наступний рік він залишиться зі мною і буде тренуватися тут, у Черкасах хороша школа.
Тобто ти хочеш, щоб син став баскетболістом?
- Не скажу, що це для мене принципове питання. Поки у нього все виходить, він доволі високий і з хорошим розумінням гри, грає зараз із старшими хлопцями. Але подивимося як воно буде. У нас дома стоїть хороше кільце і з двох років він уже забивав у нього. Я часто йому щось підказую, допомагаю. Але намагаюся не нависати, хочу все-таки щоб це був його вибір, якщо він буде у баскетболі я напевне буду задоволений, адже це шлях, який я свого часу обрав.
