Сьогодні вранці 30 квітня пішов з життя колишній тренер національної збірних України та СРСР, колишній президент Федерації баскетболу України Зураб Хромаєв. Федерація баскетболу України висловлює щирі співчуття рідним та близьким.
Такий шлях Хромаєва згадує письменник Анатолій Волошин:
СИН ШЕСТИ НАРОДІВ
Світлої пам‘яті Заурбека Майрановича ХРОМАЄВА
На 73-ому році пішов із життя майстер спорту, заслужений тренер України та СРСР, кандидат педагогічних наук Заурбек Майранович Хромаєв. Його активне життя гравця пов‘язане із Україною, насамперед з командою «Автомобіліст» Луганськ, куди його нікому ще не відомого двадцятирічного випускника Південно-Осетинського Університету запросили тренери новоствореного буквально на порожньому місці колективу Олександр Іванович Клименко та Миркіян (Мир) Опанасович Єгоров.
Пізнаючи секрети баскетболу під керівництвом вже досить відомих спеціалістів, молодий, середнього зросту гравець, якого за високу швидкість Володимир Олексійович Шаблінський назвав «ковзанярем», переможно сходив від сходинки на сходинку. У 1970 році він чемпіон України як член «Автомобілісту», що потужно стартував, через рік срібний призер Спартакіади України в складі збірної Луганської області, бронзовий призер чемпіонату СРСР (СКА Київ), срібний призер Спартакіади народів СРСР (збірна України). Серед титулів гравця перемоги на чемпіонаті Збройних сил СРСР, Спартакіаді Дружних армій.
Заурбек Майранович Хромаєв був на тренерському містку команди СКА Київ, а там і Державний тренер України. Якщо скласти рейтинг українських тренерів, починаючи від великих В. Шаблінського, М. Єгорова і Н. Каракашьяна, пальму першості все ж доведеться віддати цьому значно молодшому, хоч і менш досвідченому. Його здобутки на міжнародній та всесоюзній арені вагоміші, бо довелося працювати з елітними командами ЦСКА (Москва), «Будівельник» та СКА Київ, збірними України та СРСР, разом з якими діставав найпочесніші нагороди світових змагань.
Скоріше за сімейних обставин, ніж з інших причин, З.Хромаєв залишив білокам'яну і осів у Києві. Він виявив себе і як функціонер штабу Збірної України. До заслуг Зураба Хромаєва варто віднести подвижницьку працю із заснування та становлення Федерації баскетболу незалежної України, формування її збірних команд, виходу на міжнародну арену. Жодна з федерацій з видів спорту не була вхожа до міжнародних структур, через це не мала права брати участь у чемпіонатах світу та Європи, Олімпійських іграх.
А потім пішли найважчі роки зміцнення первинних осередків, створення професійних клубів, організації національного чемпіонату, пошуки формул представництва по лігах, формуванню збірних команд для участі в чемпіонаті
Казати, що Зураб Хромаєв ходив «із шапкою по колу», вибиваючи для існування Федерації гроші, значить не сказати нічого. До вирішення важливих проблем він залучав народних депутатів, членів уряду, політиків, дипломатів, бізнесменів, журналістів, просто порядних людей. Не забував до «сьомого неба» підносити тих, хто відкривав Палаци спорту, ДЮСШ, створював умови для розвитку баскетболу, засновував турніри для дітей та молоді.
Зураба Хромаєва небезпідставно називали сином шести народів, підкреслюючи тим самим, що він скрізь був свій. Його батько осетин, мати –грузинка, бабуся по матері українка (уродженка Київщини). Додамо до цього, що він народився в Білорусі, коли батько охороняв там радянсько-польський кордон. Тож, і тут свій «у дошку». Жив і плідно працював у Москві, де мав безліч друзів, брав участь у численних благодійних акціях.
Неодноразово їздив до Ізраїлю, де наші колишні громадяни в захваті від його людських якостей, бо кожному у чомусь сприяв. А крім того, за поширеною на Кавказі теорією, осетинів називають євреями Північного Кавказу.
Якщо загинати пальці, то виходить, що рівно шість народів мають права на Заурбека Майрановича Хромаєва.
Вічна йому пам‘ять.
