Головний тренер національної збірної України Айнарс Багатскіс в інтерв’ю пресслужбі ФБУ підбив підсумки 2021 року. До вашої уваги текстова версія та відео інтерв’ю керманича національної комнади.
- Як на мене, ми стали більш стабільними та спокійними. В матчі проти Грузії, коли вже в день матчу треба було кардинально змінювати тактику на гру, і в грі проти Македонії, як на мене, ми не смикалися. Ми швидко знайшли спосіб, як змінити гру проти Грузії. Так, ми не виграли, але в цілому виглядали непогано. Ми були в грі окрім останніх двох хвилин. Проти македонців, коли була рівна гра, вистачало ситуацій, де ми мали б грати краще і не виконували, те що планували. У деяких гравців македонської збірної навпаки полетіло все, але ми були спокійні та впевнені в собі.
Навіть, коли у нас когось немає, є гравці, які це компенсують. Це те, чого ми досягли за останні два роки. У нас більша частина гравців грає в Суперлізі, ми вливали їх у збірну і, що важливо, малюнок гри та стабільності при цьому не змінювався.
Дивіться: Михайло Бродський про стан речей в українському баскетболі. Відеоінтерв’ю, частина 1
Вихід на Євробаскет-2022 з першого місця в групі — це, безумовно, успіх. Очікували такого результату?
- Я зі своїм досвідом вже давно нічого не планую. Ми почали не дуже добре — впевнена перемога над Австрією, але безглузда поразка від Угорщини. Але, як я вже казав, у мене було відчуття, що у команди є впевненість, стержень та стабільність. Незважаючи на те що ми повністю програли 20 хвилин Словенії, у нас знайшлися ресурси та сили, знайшлися гравці, які компенсували те, чого не зробили їхні партнери.
Це вже застаріла фраза, але: «В баскетбол вміють грати всі». Якщо нам здається, що такі команди, як Австрія вміють грати лише в футбол, ми сильно помиляємось. Особливо, коли мова йде про спрінт-турнір. Тут є шість дистанцій, і якщо ти програєш на одній, то далі вже можеш не надолужити згаяне. В кожному матчі має бути чітке розуміння, чого ти хочеш. А ми хочемо перемагати. Ми хочемо покращити якість гри та набути стабільності. І, як на мене, за ці два роки нам це вдалося.
2022-й рік буде важким та насиченим — попереду наступні матчі кваліфікації чемпіоната світу та Євробаскет. Який у вас настрій перед цим роком?
- Я ніколи не думав, що скажу це, але здається зараз у світі дуже багато баскетболу. Подивіться, який ажіотаж навколо баскетболу в світі, який ажіотаж навколо українського баскетболу — скільки каналів його показує, скільки про нього пишуть. І в 2022-му році баскетболу буде дуже-дуже багато. Продовжується кваліфікації чемпіонату світу, попереду чемпіонат Європи, продовжується Суперліга, грають багато ліг, за якими цікаво поспостерігати.
Як близькі дати матчів відбору на ЧС-2023 та Євробаскета-2022 можуть позначитись на виступах збірної?
- Я не знаю, невже не можна було знайти інший календар, чи систему проведення турнірів? Хотілося б, щоб люди, які складають календарі, подумали про гравців, команди, підготовку, тренерів. Наступного року, якщо все йтиме за графіком, то після завершення сезону відразу буде кваліфікація чемпіонату світу, після чого короткий відпочинок і знову кваліфікація чемпіонату світу плюс старт Євробаскета-2022. Відразу після чемпіоната Європи стартує новий клубний сезон... Коли в такому календарі гравці можуть бути людьми, а не баскетболістами? Чим більше ігор та навантажень, тим більше потенційних травм. Тіло має іноді відпочивати.
Ми вже майже два роки живемо в умовах пандемії коронавіруса. Як це загально позначилось на баскетболі?
- Здається, багато хто думав на початку пандемії, що баскетболу прийде кінець. Не говорячи вже про дитячий баскетбол. Але люди — це унікальні істоти, які вміють швидко адаптуватися до ситуацій. Було знайдено швидке рішення того, як організувати процес. Коли дивишся баскетбол або заходиш на арену, вже не відчуваєш, що за вікном продовжується пандемія. Є глядачі на трибунах, у США по 15 тисяч фанів в залах. Звичайно, обмеження залишаються, але я не відчучаю, що за дверима є пандемія. Світ же не буде таким, як раніше, але я радий, що люди змогли адаптуватися в цій ситуації.
ФІБА оголосила про повернення молодіжних чемпіонатів Європи. Яке це має це значення в контексті національної команди?
- Це дуже важливо. Такі таланти як Дончич, Сабоніс, Порзінгіс народжуються дуже рідко. Їх не треба розвивати, там вже зрозуміло, що це буде гравець з великої літери. Але більшу частину гравців треба розвивати та тренувати. Важливо, щоб гравці змагалися, грали на високому рівні зі своїми однолітками на європейському рівні. Тільки там ти можеш побачити, чого ти вартуєш. Граючи з сильними суперниками, ти можеш побачити свої недоліки. Найкраще місце, щоб їх побачити — це чемпіонати Європи. Я вважаю, що і минулого року треба було проводити чемпіонати Європи. Це дивно, коли граються чемпіонати світу, але не граються європейські першості. Часто в клубі гравцеві говорять, що він дуже талановитий, а на міжнародному рівні він зникає. Це найкраще місце, де можна відзначити, над чим треба працювати.
За два роки ви випробували широкий пул з граців, яких запрошували до збірної. Цей пул вже сформовано, чи ще є баскетболісти, яких би ви хотіли перевірити на рівні збірної?
- Можливо, мені треба б було говорити, що ми вже перевірили всіх. Але у тренерів є думка, щоб у наступному ігровому вікні, або пізніше, залучити одного-двух молодих гравців. Дуже часто буває так, що молодий гравець особливо не виділяється клубі, а в збірній, відчувши цю ауру, він отримує крила. Більше працює, розуміє, що таке професіоналізм у баскетболі. Тож є ідея додати до команди ще одного-двух гравців.
Нещодавно травму в клубі отримав лідер команди Артем Пустовий. Чи є шанс, що він зіграє в лютому?
- Надія є завжди. Він плаває в басейні — це те, що я знаю (сміється - ред.). Я не хочу сказати, що я дуже слідкую за цим. Я знаю, що є травма, і що продовжується реабілітаційний процес. Я знаю те, що мені треба знати. Артем наразі це дуже важлива ланка збірної України. Десь навіть хотілося б сказати, що це незамінний гравець. Він нам дуже потрібен і я впевнений у тому, що він гратиме в лютому.
В’ячеслав Кравцов набрав гарну форму і останнім часом демонструє сильний баскетбол. Чи є у нього шанс повернутися до національної збірної?
- Сто відсотків, шанс є. Коли є два матчі за півроку, ми дивимося по ситуації. Досвідчений гравець має бути в збірній тільки на майданчику, ві не має бути на лаві запасних. Славі нічого не треба доводити і я дуже радію, що зараз він грає. Я говорив з ним і хочу сказати, що останні матчі за збірну Кравцов ще не зіграв.
Ми чекаємо на Михайлюка та Леня на Євробаскеті. Які у вас враження від виступів представників України в НБА у 2021 році?
- Я вважаю, що я добре знаю баскетбол НБА, але я не знаю, чому Михайлюк та Лень не грають більше. Я впевнений на тисячу відсотків, що вони можуть грати набагато краще. «Краще» — маю на увазі ігрові хвилини. Якщо у гравця є стабільно 20-25 хвилин ігрового часу і він не буде нічого показувати, тоді все зрозуміло. Але я не розумію рішень тренерів, коли Михайлюк проводить супер-матч, граючи 30 хвилин на паркеті, а наступний матч грає дві хвилини… Така ж ситуація і в Леня. Я не можу знати, що думають інші тренери, але я впевнений, що вони можуть грати більше.
Матч проти чемпіонів світу! Купуй квитки на гру Україна — Іспанія
Які у вас очікування від матчів проти збірної Іспанії, які буде зіграно в лютому 2022 року?
- Я добре знаю, як грає Скаріоло (головний тренер збірної Іспагії - ред.), я грав проти нього. Я не думаю, що гра збірної Іспанії сильно зміниться у порівнянні з першим ігровим вікном. Це будуть плюс-мінус ті самі гравці, але це гравці, які стабільно мають хвилини в найсильнішій лізі Європи — іспанській.
Не важливо, що у них не зможуть зіграти гравці НБА та Євроліги, вони знають, як грати. Звичайно, як у всіх команд у них слабкі місця, є і переваги. Головна перевага іспанців — це впевненість у своїх силах. Коли проти них грала Македонія, було таке враження, що вони ще до матчу думали не про Іспанію, а про гру з нами.
Дуже важливо з першої хвилини дати зрозуміти іспанцям, що легкого життя для них не буде. Найкращі ліки проти них — це агресивність та подекуди грубість. Іспанці — це класна команда, але вони, як і іспанські футболісти, за найменшого контакту прикадються та падають. Якщо ти дозволятимеш їм це робити, у тебе будуть великі проблеми.
Перед інтерв’ю ви спілкувалися з латвійською пресою. Що в Європі знають про український баскетбол?
- В кожній країні є інтерес до своїх гравців або тренерів, які працюють за кордоном. Україна для латвційців вже давно не чужа. У мене було інтерв’ю, в якому мене просили порівняти організцію роботи клубів та збірної і я сказав, що мені нема чим їх "порадувати" — робота в Україні ведеться дуже добре. Я навіть не можу пригадати, які у мене були проблеми в Україні. Все на дуже високому рівні і цей рівень продовжує зростати. З кожним роком все стає лише краще і це дуже важливо.
Якщо говорити про збірну, важливо, що ми створюємо шикарні умови для гравців збірної. Я не чув жодних дорікань. Це стосується і ліги — ліга росте. Мені шкода, що ми не можемо напряму порівняти український та латвійський чемпіонати, адже в Латвії є один конкурентноспроможний клуб — це ВЕФ, який, як і Прометей, вийшов у плей-ін Ліги чемпіонів.
Домінування Прометея, стабільна гра Київ-Баскета, потужний Будівельник, десь спад у грі Дніпра. Як останні тенденції в Суперлізі відображуються на збірній?
- Вони відображуються в самому прямому сенсі. Що стосується Прометея, цій команді немає рівних за комплектацією. Чому хтось думає, що це сюрприз, що вони в Лізі чемпіонів? Там всі іноземці грали в топових європейських турнірах — Іспанії, Туреччині, Лізі ВТБ. Українці там — це гравці збірної. Це команда, яка укомплектована до зубів і для мене було б сюрпризом, якщо Прометей не потрапив до Ліги чемпіонів. В Кубку Європи ФІБА вони б були фаворитами.
Будівельник також укомплектований до зубів. Де там слабкі позиції? Я дуже радий, що в Будівельнику грає декілька гравців збірної. Це топові клуби і гравці в них мають не тільки свої хвилини, а мають хвилини в командах, які перемагають.
Багато гравців збірної і в Дніпрі. Це, як здавалося перед сезоном, укомплектована команда для Суперліги, але моментами вона шкутильгає. Які причини цього, я не знаю. Але що мене хвилює в Дніпрі — це тільки ігровий час кандидатів та гравців збірної України. У них є ігровий час, але перемог у них трох менше. Іноді гравець збірної отримує 10 хвилин. Чому? Це риторичне питання самому собі. Я завжди казав, що гравець збірної в своєму клубі має бути за статусом, як легіонер.
Ліга стала дуже непрогнозованою. Одна з причин — це зміна ліміта на легіонерів. Харків дуже добре тримається, але подивіться там на ігровий час українців та на ігровий час легіонерів. У кожного клуба є свої можливості та бачення того, в якому напрямку треба рухатись. Я дуже радий, що в Суперлізі всі гравці збірної при справах, всі грають та мають свої хвилини.
