В останньому місяці календарного 2023 року одразу до двох символічних збірних - п'ятого ігрового тижня жіночої Суперліги та другого етапу чемпіонату України 3x3, що відбувся в Івано-Франківську, - потрапила захисниця Франківськ-Прикарпаття Ольга Алексейчик. Про те, яким був для неї рік, найкраща асистентка Суперліги (6.0 передач за матч) розповіла в інтерв'ю прес-службі ФБУ.
- Ольга, 2023 рік добігає кінця. Як він склався для вас, що в ньому для вас було особливим?
- Рік вийшов дуже насиченим та вдалим. Вперше у історії баскетболу Івано-Франківська його жіноча команда виграла чемпіонат України. Франківськ-Прикарпаття також потрапив до Фіналу Чотирьох ЄЖБЛ. Ми посіли там 4 місце, але для дебюту це можна вважати гарним результатом.
Зараз теж все складається досить добре. Ми йдемо на 2 місці у жіночій Суперлізі за підсумками першого кола. Так, це не місце на чолі турнірної таблиці, але й поганим його не можна назвати. Минулого тижня наша команда стала переможницею туру першості 3x3, тож скаржитися за великим рахунком нема на що.
Крім того, влітку відбувся мій дебют у тренерській професії. Мої дівчатка зі збірної України 3x3 спочатку впевнено пройшли кваліфікацію на чемпіонат Європи U-17, а потім посiли там високе 5 місце – і це також можна віднести до успіхів 2023 року.
- У літнє міжсезоння склад Франківськ-Прикарпаття значно змінився. Наскільки це відчувалось на старті чемпіонату?
- Так, влітку ми зазнали значних втрат. Христина Філевич, Таїсія Удоденко, Вероніка Космач – усім цим гравчиням одразу складно було знайти заміну. Наш склад значно омолодився і ми від самого початку розуміли, що нам буде важче, ніж у чемпіонському сезоні. Однак на старті чемпіонату ми програли лише Київ-Баскету. При цьому були й об'єктивні причини тих невдач, наприклад травми кількох гравчинь основного складу.
На початку грудня до нас повернулася Христина Філевич, чому всі дуже раді. Христина – досвідчена та сильна гравчиня. З нею вся команда однозначно стала сильнішою. Взагалі хочу сказати, що і чемпіонат бiльш потужний, ніж минулого сезону. Це добре і для самих команд, і для вболівальників, бо їм стало цікавіше стежити за подіями у першості.
- На вашу думку, чи може ще хтось втрутитися у суперечку Київ-Баскета та Франківська за головні нагороди?
– Я б за своїм рівнем виділила ще одеський Інтерхім. Команда не дуже впевнено розпочала чемпіонат, але з нею завжди дуже важко грати, коли вона ловить кураж. Ми переконалися у цьому в нашому останньому матчі, який вийшов дуже конкурентним. Переможець протистояння визначився на останнiх хвилинах.
- Перший поєдинок з Інтерхімом Франківськ провів набагато впевненіше. Чому ці матчі вийшли настільки різними?
– Ми дуже серйозно налаштовувалися на Інтерхім. У першому матчі у всіх нас просто виходило майже все, а у суперниць – якраз навпаки. А ось наступного дня одеситки, можна сказати, "прокинулися" і створили нам дуже багато проблем.
Жіноча Суперліга: перемоги Київ-Баскета та Франківськ-Прикарпаття, Рівне здолав Динамо
- У центральних поєдинках першого кола з Київ-Баскетом можна було зіграти бiльш вдало?
- Так, я вважаю, що була можливість "зачепитися" як за перший матч, так і за другий. Але чомусь в обох іграх ми просто провалювали третю чверть. Був великий шанс виграти другий матч, оскільки напередодні травмувала руку гравчиня суперника Юлія Гутевич, а в першій половині протистояння ми посадили на фоли Аню Ольховик. Проте тим, що ці гравчині випали з обойми, ми не скористалися.
- У чому Франківськ здатний додати, щоби повторити минулорічний успіх?
- Насамперед хочу сказати, що все в наших руках. Ми стали зігранішими в порівнянні з початком сезону. У перших іграх було непорозуміння з новими дівчатами, не до кінця було ясно, на що вони здатні. Зараз уже всі мають уявлення, що в першу чергу необхідно робити на майданчику. Вважаю, що у другій половині сезону ми здатні показати більш стабільну гру.
- У Франківська достатньо молода команда. Прогрес молоді під час чемпіонату відчувається?
- Так, відчувається. Наприклад, порівняно з минулим роком дуже зросли в майстерностi Богдана Лапхан та Анастасія Шепелюк. Настю Шепелюк я взагалі вважаю найкращою гравчинею Вищої ліги на даний момент. Постійна успішна гра у цій лізі допомогла їй розкритися. У Суперлізі вона будь-якої миті готова принести користь нашій команді.
- Цього місяця ви увійшли одразу до двох символічних збірних. Вам взагалі легко перемикатися з класичного баскетболу на 3x3?
– Це не зовсім важко. Основна складність полягає в тому, що потрібно перемикатися на інші м'ячі. Перед туром 3x3 три останні дні були повністю присвячені підготовці до нього. Взагалi, я вже давно виступаю як у змаганнях із класичного баскетболу, так і у 3x3.
- Цього року ви набули першого тренерського досвіду. Наскільки відрізняються погляди на баскетбол гравця та тренера?
- Я не думала, що тренувати буде настільки важко, як це виявилося насправді. Тренувати набагато важче, ніж бути гравцем. Я зіткнулася з тим, що ноги та руки смикаються допомогти своїм підопічним на майданчику, а тобі весь час треба керувати грою. Про переживання, постійне бажання допомогти дівчаткам, годi й казати. Але мені цей досвід дуже сподобався. Ти отримуєш величезну насолоду, коли бачиш, як у дівчаток горять очі, як вони з величезним бажанням тренуються і намагаються виконати те, чого ти від них хочеш. У мене давно вже не було такого задоволення!
- Які у вас плани наступного 2024 року?
- Сподіваюся, що Франківськ-Прикарпаття у другому сезоні поспіль стане чемпіоном України. Пізніше будуть сформовані тренерські штаби збірних країни різного віку 3x3. Відштовхуватимуся від того, чи вийде далі тренувати. Якщо вийде, то літо має бути дуже насиченим.
- Що можете побажати нашим уболівальникам напередодні Нового Року?
- Насамперед хочеться всім побажати здоров'я та мирного неба, щоб ми знову почали насолоджуватися життям, а не жити так, як це відбувається в умовах війни. Окремо хочу подякувати ЗСУ за можливість займатися улюбленою справою. Слава Україні і всім нашим Героям і Героїням, хто боронить державу. Хотілося б також у новому році бачити наших уболівальників на трибунах.
