20-річний Олег Бондаренко готується до свого третього сезону у Черкаських Мавпах. Цьогоріч молодий захисник вже провів чимало матчів у Суперлізі. В інтерв'ю клубній прес-службі басктеболіст поділився думками і планами щодо прийдешнього чемпіонату.
Читайте: Визначився склад Черкаських Мавп на перший тренувальний збір
– Олегу, вже незабаром команда розпочне тренувальний збір. У якій формі підходиш до зборів?
– У нас же були збори в червні. Місяць хороших тренувань. Замість відпочинку ми працювали над тими речами, над чим немає часу працювати в сезоні. Вправи на статику, рівновагу. Дуже хороші вправи. Та й під час пандемії я був вдома і постійно підтримував себе у формі. Мені здається, що зараз я навіть у кращій формі, ніж протягом сезону.
– Як саме працював вдома?
– Під час карантину спочатку працював лише вдома. Потім із послабленням заходів займався на вулиці. Багато їздив на велосипеді, бігав. Живу біля моря, тому влаштовую регулярні пробіжки. Також іноді з друзями граю в баскетбол. Ще ходжу в тренажерну залу. Хочеться за літо додати у фізичному плані. Тому з дядьками в Суперлізі складнувато штовхатися. Намагаюся дотримуватися правильного харчування. Тому зараз мені моя форма подобається.
– Цей сезон для тебе можна занести в актив. Адже ти регулярно отримував ігрові хвилини в Суперлізі, багато грав на старті чемпіонату. Як оціниш цей сезон для себе?
– На командний результат я дуже не впливав. Стосовно індивідуальних виступів, то це був мій перший досвід в Суперлізі. Я відчуваю, що може боротися. По фізичних даних я навіть переважаю деяких своїх опонентів. Бачу, що можу грати на цьому рівні. Я дуже вдячний тренеру, що він довіряв мені, випускав на майданчик. Так, не все виходило, не без цього. Вдячний за шанс, я намагався його використати на максимум.
– В яких момент сезону ти зрозумів, що можеш грати на цьому рівні?
– Я приведу в приклад матч у Миколаєві (перемога Мавп 74:63). Мені дуже сподобався цей матч. Тому що я захищався проти Квентіна Петерсона. Я відчув, що це таке. Тому що сидіти і дивитися це одне, а самому вийти і при миколаївських трибунах, це інше. Я відчував упевненість. Я нормально грав. У нас був дуже усічений склад, але ми виграли. Тоді зрозумів, що можна грати.
– На тренуваннях ти часто грав проти Олександра Кольченка, Сергія Попова. Наскільки для тебе стала продуктивною робота з такими партнерами? Чого навчився у них?
– Це найбільший стрибок у моїй кар'єрі. Тому що таких партнерів як Попов і Кольченко у мене не було. Свого часу, років шість тому я сидів на іграх із шваброю і протирав паркет, коли вони падали, хотів сфотографуватися з ними. А зараз у мене є шанс конкурувати з ними за місце в складі. І мені подобалося працювати з ними. Це була велика честь для мене.
– Які поради вони тобі давали в ігровому та ментальному плані?
– Вони такі хлопці, які на кожному тренуванні молодим щось розповідають. Це може бути повчальна або дружня форма. Можуть «напхати», вказати на помилки. Щось конкретне я не можу сказати. Але в деяких дрібницях вказував, як потрібно робити. Я як молодий гравець думав так, а вони мені показували інших шлях. Це дуже корисно, коли є такі гравці. Краще все запам’ятається.
– У минулому сезоні ти вперше почав отримувати ігровий час. Але це було не в кожному матчі. Чи готуєшся до прийдешнього сезону, щоб як слід проявити себе і стати стабільним гравцем ротації? Що робиш для цього?
– Так, я дуже ретельно готуюся до сезону. Хочу заслужити свій ігровий час і продемонструвати свої найкращі якості на майданчику. Більше ментально готуюся. Тому що один момент, коли ти виходиш на майданчик на 3-4 хвилини при комфортному рахунку, а інше, коли граєш при рівному рахунку. Коли на тобі вже інший тягар відповідальності. Тому головне ментально підготуватися до цього. Фізично і технічно я вважаю, що готовий до стабільних хвилин у Суперлізі. Готовий до цієї ролі. Головне, щоб тренер мені довіряв і я старатимуся виправдати цю довіру.
– Ти був лідером «Черкаських Мавп-2». Наскільки легше було грати у Вищій лізі після матчів у Суперлізі?
– Завдяки тому, що я весь сезон провів з основною командою, тренувався з нею та грав у Суперлізі я отримав впевненість у собі. Коли виходив на матчі Вищої ліги мені було в кілька разів легше грати. Можна подивитися як зросли мої показники у порівнянні з першим сезоном у Черкасах. Стосовно команди, не знаю, чому нам не вдалося показати кращий результат. Ми фінішували на 14-му місці, хоча було дуже багато рівних матчів, де ми поступалися. Не знаю, чому, можливо не віддавалися як слід у захисті, була не та тактика. Звісно я не знімаю з себе відповідальності, тому що 90% часу м’яч був у мене. Доля цих поразок також і на мені. Але це все досвід.
– Над чим ти більше зараз працюєш? Які компоненти у грі хочеш покращити?
– Хочу підтягнути свій кидок. Тому що ще 2-3 роки тому мене вважали просто снайпером, хлопчиком, який може тільки виконати кидок і все. Потім я фізично зміцнів і став грати інакше – частіше йти в прохід. І поступово про кидок я забув. Зараз хочу його повернути. На кожному тренуванні відпрацьовую штрафні й триочкові. Багато приділяю йому уваги.
– Це вже буде твій третій сезон у Черкасах. Вже обжився у нашому місті?
– Так, мені дуже подобається тут. Місто з гарною набережною, гарна річка. Місто затишне, не велике. Я тут зустрів дівчину, з якою майже рік зустрічаюся. Подобається робота в клубі, гарна структура, тренувальний процес.
