В Пущі-Водиці на минулому тижні були зіграні вирішальні матчі фінального етапу змагань чемпіонату України ВЮБЛ серед юнаків 2006 року народження.
Чемпіоном стала команда СДЮСШОР ім. Літвака Б.Д. (Одеса), яка в фінальному матчі впевнено обіграла столичну СДЮШОР-Адміралс 75:68.
MVP цього сезону визнано форварда одеської СДЮСШОР ім. Літвака Б.Д. Олександра Рудика, який у фінальному матчі набрав 17 очок і зробив 7 підбирань.
Раніше в травні Рудик увійшов до символічної п’ятірки чемпіонату ВЮБЛ серед юнаків 2007 року народження – там його команда стала другою.
В інтерв’ю прес-службі ФБУ Олександр Рудик розповів, як почав займатись баскетболом, чи розраховував стати MVP сезону та чому він намагається гарно навчатись паралельно з баскетболом.
СДЮСШОР ім. Літвака Б.Д. підходила до Фіналу чотирьох в статусі андердога, маючи в пасиві поразку він команди з Дніпра, але у підсумку саме вона допомогла налаштуватись на успіх.
"Після тієї поразки від Дніпра ми сильно засмутились. Коли повернулися додому і тренер вказав на наші помилки, під час розбору гри ми поспілкувались між собою і домовились у Фіналі чотирьох обіграти всіх. Їхали саме з таким настроєм..
Те, що ми гарно налаштувались, що були націлені на перемогу, показала півфінальна гра з Черкаськими Мавпами. Особливо це проявилося наприкінці, коли суперник нас наздогнав. Але ми "прибрали" емоції та дограли до перемоги.
У фіналі було набагато важче, хоча по рахунку ми провели матч більш впевнено. Наша команда програвала Адміралсу за рахунок габаритів, у них були майже всі високі гравці, у нас лише 4 та 5 номери. Але ми потрапили свої три очкові. Ми фактично всі грали добре. Я десь навіть не очікував від партнерів, що вони так можуть. Кожен допоміг чим міг".
Втім саме своєю грою Рудик залишився не надто задоволений, відмітивши, що в півфіналі не показав своїх можливостей, а у фіналі хоч і зіграв краще, але травмував палець під час гри, тому впевнений, що міг би допомогти команді ще більше.
"Звання MVP стало для мене десь несподіваним. Після півфіналу я думав, що мені воно не світить. Я розраховував потрапити до символічної п'ятірки. Що значать подібні нагороди? Це показує, заради чого я тренувався, який цілей прагнув, плюс для тренерів це показник їх роботи. Вони мене тренували, і я досяг результату".
Олександр Рудик згадує, що потраплянню в баскетбол він має завдячувати своїм братам.
"Мене віддали до баскетболу за компанію. У мене два брати пішли на баскетбол, а мені тоді було 4 роки. Мене мамі не було на кого залишити, тому я з братами ходив на тренування і так я познайомився з тренером. Через півроку тренер сказав: "давай вже тренуватися". Мені було 5 років. Окрім баскетболу я ще займався два роки плаванням, але досягнень там не було окрім того, що навчився плавати"
Середній брат Олександра Михайло Рудик в свої 17 років цього сезону дебютував у Суперлізі, зігравши 4 матчі за БІПУ-Одеську область. Окрім тренерів Олександр завдячує своїм успіхам і йому.
"Брат дав декілька корисних порад, як перед грою правильно налаштуватись. Я йому дуже вдячний.
Також хотів би висловити подяку тренерам Шевченку Олегу Юрійовичу і Милосердному Леоніду Михайловичу, який у важку хвилину допомагає, до нього можна прийти і відпрацювати якісь моменти. Також моєму першому тренеру - Олександру Івановичу Яковенко, якого вже немає в живих. І ну звичайно ЗСУ, завдяки яким є можливість грати".
ВЮБЛ серед юнаків 2006 року народження: визначилися символічна п’ятірка та MVP
Згадуючи сезон, Олександр відмічає, що складним був його початок.
"Було складно перший час, коли було холодно, тренування проходили без світла, а потім ми звикли і зараз вже більш-менш налагодилося. Хоча всі відносно. Все одно щоночі по 1-2 вибухи".
З позитивного, Рудик з командою Push Team, сформовану на базі команди з Кропивницького, зіграв в EYBL.
"Ці виступи додали досвіду, бо це новий рівень грати проти представників інших країн. Років 5 тому я вже грав у цьому турнірі, але тоді воно мало що мені дало. Зараз же більш зріло оцінюю свою гру і гру суперників".
Що цікаво, Олександр Рудик, попри націленість на баскетбол, намагається гарно вчитись, щоб був запасний варіант розвитку дорослого життя.
"Навчаюся нормально, середній бал 10,2… Мені подобаються математика, географія, хімія, біологія.
Я хочу зв'язати своє майбутнє з баскетболом, але не зациклююсь на ньому. У мене були наочні приклади, коли людина повністю присвячувала себе баскетболу, але потім у нього була серйозна травма і він став нікому не потрібен. Тому я намагаюся поєднувати навчання та баскетбол".
Втім, поки для Рудика все складається добре і цього літа його навіть викликали до збірної України U-16.
"Мене викликали на перегляд до збірної U-16. Я вже якось був на перегляді, але тому мені сказали, що в мене в тому сезоні було мало ігор, я тоді перехворів на коронавірус. Тренер сказав, що недостатньо подивився на мене. Зараз сподіваюся, що все вийде.
Що для мене виступ за збірну? Це велика можливість, велика честь представити свою країну, особливо в цей час"
