Лідер Ніко-Баскета Марк Боднар готується до дебютного сезону в складі Миколаєва.
У першому інтерв’ю клубній прес-службі він розповів складні виклики та боротьбу за місце в складі в попередні сезони.
- Марку, привіт. Ти – вихованець маріупольського баскетболу. Розкажи, як потрапив в Ніко-Баскет?
- Привіт, дійсно, я є вихованцем маріупольської школи баскетболу. Опинився в складі Ніко-Баскет завдяки запрошенню Берестнєва Валентина Борисовича, який зв'язався з агентом і зі мною особисто, обговоривши всі перспективи і умови, я погодився, особливо не роздумуючи.
- Чи складно проходила адаптація до нового міста, команди, тренера?
- З хлопцями і тренером знайшли спільну мову відразу, в баскетбольному плані делегувати входив в систему тренера, через це не показав свого рівня. Головний тренер змалював мої плюси та мінуси, підказав який стиль гри мені ближчий і що він хоче бачити на майданчику. У сезоні-2019/20, я вважаю, мені вдалося показати непоганий рівень, завдяки тренерському штабу і партнерам по команді, спасибі їм за довіру і працю.
- Чи сильно на твою гру вплинув Валентин Борисович Берестнєв?
- Так, я вважаю я зробив великий крок вперед у своїй грі, тренер багато приділяв уваги моїм помилкам і тому як їх виправити. У цьому сезоні відчував величезну довіру і свободу дій на майданчику, намагався його не підвести.
- Давай про минулий сезон. Ніко - Баскет посів друге місце в першій групі. З результатом 19 перемог і 5 поразок. Як ти оцінюєш результати команди і особисто свої?
- Можна сказати, що це стало сюрпризом для багатьох. Адже в міжсезоння не було підсилень, а команду покинуло багато гравців. Керівництво та тренерський штаб зробили ставку на кістяк та молодих хлопців, завдяки хорошій роботі на тренуваннях і відмінній атмосфері в команді, ми змогли зіграти на хорошому рівні. Прикро за таке завершення, було відчуття що ми могли поборотися за перше місце... Мою гру хай оцінять вболівальники і тренерський штаб, моя справа не зупинятися і працювати над собою.
- З кожним сезоном твоя статистика зростає. Минулого сезону ти провів 24 гри, набираючи в середньому 13,5 очка, роблячи 4,7 підбирання, і віддаючи 5,2 передачі. Чи задоволений собою, чи можна краще?
- На рівні Вищої ліги я вже напевно ветеран. Завжди є куди рости. Вважаю що праця дає результат, намагаюся викладатися на командних тренуваннях і в індивідуальній роботі. Хочу сказати спасибі всім хлопцям адже без них, не було б цих результатів.
- Якби не коронавірус, то як далеко зайшла б команда? Колектив набрав хорошу форму і показував хороші результати.
- Ми добре працювали весь сезон, вірили в себе і хотіли виграти чемпіонат. Є відчуття, що друге місце в групі 1, це не те, чого ми могли добитися в цьому році. Але як показав час, рішення ФБУ виявилося на 100 відсотків правильним. Багато хто говорить, що краще взагалі залишили команди без комплектів нагород, моя думка, що було правильним нагородити призерів у кожній групі, і ми отримали заслужене 2 місце.
- Яка гра була найскладнішою для тебе?
- Всі ігри були за своїм складні і цікаві, адже в цьому сезоні вдалося стати одним з лідерів нашого колективу і в кожній грі була величезна відповідальність за результат. Запам'яталися матчі проти Дніпра, адже для мене це був перший досвід офіційної гри проти команди Суперліги і гравців такого рівня.
- Марку, як вплинув на тебе карантин? Підтримував кондиції? Складно бути без баскетболу в самий розпал сезону?
- Я прийняв карантин як даність, то, що ти не можеш змінити. Намагаюся скрізь знайти позитив, немає сенсу турбуватися, всі люди в однакових умовах. Дотримувався рекомендації МОЗ, проводив тренування у дворі, займався дриблінгом і фізичною підготовкою з підручними засобами (сходи, лом, кувалда). Через час почав займатися пробіжками і функціональної роботою на пляжі і футбольному полі, коли дозволили вже підключав баскетбольний майданчик. І навіть вдалося пройти збори з МБК Маріуполь, спасибі Заваліну і Скутельнику за можливість потренуватися.
- Марку, ти став гравцем МБК Миколаїв, для тебе це новий виклик?
- У дитинстві сидів біля кільця і витирав піт гравців, мріяв що одного разу потраплю в Суперлігу. Хочу сказати спасибі керівництву клубу, за шанс показати себе в команді з великою історією і прекрасними уболівальниками. Буду наполегливо тренуватися і ставати кращим, щоб не підвести людей які в мене вірять.
- Як тобі МБК минулого сезону? Що подобалося, що ні? Кого можеш виділити?
- Чесно кажучи, дуже здивувала підтримка уболівальників, майже кожну гру Палац спорту Надія був заповнений вщерть, класно, що в Миколаєві так люблять баскетбол. Щодо команди вважаю некоректним обговорювати і робити висновки з приводу сезону, тому що не варився в цій «кухні» і нічого не знаю. Єдине, що можу сказати, була проведена хороша робота по залученню якісних легіонерів.
- Зізнайся, мріяв грати в переповненій Надії?
- У минулому сезоні ловив себе на думці, що по-доброму заздрю хлопцям з МБК Миколаїв, рівень підтримки колосальний, сидячи на трибуні у мене піднімався адреналін і йшли мурашки, дуже хочеться грати в такій атмосфері.
- Як тобі Миколаїв на трансфером ринку? Американський наставник, Артамонов, Кушніров, Холси. Будеш битися за місце в основній п'ятірці?
- Вважаю це міжсезоння для Миколаєва дуже інтригуючим, адже контрактів не було у тренера і гравців. Підписання тренера стало несподіваним для мене, цікаво буде попрацювати з іноземним фахівцем, американці зазвичай дуже амбітні і уважні до дрібниць. Підписання Клима і Олександра вважаю хорошим кроком для клубу, за Каммеону не можу нічого сказати, ще не бачив його наживо. Сподіваюся, в роздягальні буде відмінна атмосфера і ми будемо приносити перемоги Миколаєву.
- Як тобі новий наставник Кріс Томас? Подобається працювати під його керівництвом?
- Кріс, приємний як людина і наставник, завжди дізнається як справи і як самопочуття. Тренер дуже вимогливий і звертає увагу на всі дрібниці. У нього є своя філософія, в яку він мене присвячує в індивідуальних тренуваннях, які проходять на одному диханні.
- Які цілі ставиш для себе в дебютному сезоні Суперліги?
- Я дуже хочу грати і показувати свій рівень, що не просиджувати штани, а брати ініціативу на себе і допомагати команді з першого сезону. Хочу потрапити в основну ротацію, бути хорошим партнером по команді, довести що я опинився тут не просто так, не розчарувати керівництво та вболівальників. Велике спасибі прес-службі за інтерв'ю, сподіваюся скоро зустрінемося в Надії.
Питання від уболівальників.
- Які відчуття були, коли потрапив до Миколаєва? Перші думки?
- Були змішані почуття, дуже хотілося себе проявити і переживав, адже команда ставила перед собою високі цілі і відповідно вимагали такої гри і від мене. Було приємно познайомитися з командою, тренерським штабом і керівництвом клубу.
Зловив себе на думці що я вже піднявся на вищий рівень, так як умови для гравців відмінні, є можливості для додаткових тренувань, є контакт з керівництвом яке завжди допоможе і підкаже.
- Як хотів би розвиватися далі?
- Не люблю загадувати, життя така штука, що все може швидко змінюватися і ти не в змозі це змінити, наприклад карантин - який вдарив по всьому. Просто потрібно бути чесним перед собою і працювати для виконання бажань.
- Чим займався в період карантину?
- Приїхавши в кінці березня в Маріуполь, відразу почав тренуватися, проводив час з сім'єю, друзями, займався домашніми справами. Влітку приїхала моя дівчина, тренувалися разом, ходили на море.
- Що цікавого і нового сталося з тобою цього року?
- З цікавого і нового, це напевно те, що здійснилася дитяча мета і мрія - потрапити в Суперлігу. Ще з приємного, з'явилися відносини з дівчиною, а так, все стабільно, окрім карантину звичайно.
- Чи готовий до Суперліги?
- Думаю мої навички та фізичні кондиції повинні дозволити проявити себе, сподіваюся заслужити ігровий час і довіру на тренуваннях і в матчах. Буде цікаво, новий тренер, нові виклики, конкуренція. Дуже хочеться, щоб тренер звернув на мене увагу і додав у мою гру щось нове.
