Упродовж останніх декількох років кропивницька КДЮСШ-4 Золотой Вєк, а також світловодська Комети КДЮСШ №1 підготували низку гравців, які не просто поповнили ряди першолігової молодіжної команди – Золотой Вєк-2, а й постали під керівництвом Андрія Бабенка згуртованим і міцним колективом, здатним попсувати нерви усім без винятку командам Першої ліги.
Чого вже досягнула молодіжка Андрія Бабенка, та які плани команда має на майбутнє, в інтерв’ю клубній прес-службі розповіла віце-президент Федерації баскетболу Кіровоградської області, виконавчий директор БК Золотой Вєк Людмила Сиділо.
- Насамперед слід нагадати, що Золотой Вєк-2 існує всього другий сезон, але за цей час команда під керівництвом Андрія Бабенка досягла у своїй грі значного прогресу. Президент клубу і за сумісництвом голова обласної федерації Сергій Олександрович Сухий не прогадав, створюючи Золотой Вєк-2. Так, це додаткові витрати. Але водночас це стало і додатковим поштовхом для розвитку кіровоградського баскетболу. Багато в чому саме завдяки всебічній підтримці Сергія Сухого і начальника відділу фізичної культури та спорту міської ради Кропивницького Сергія Колодяжного минулого сезону наша друга команда, створена переважно з молоді та декількох досвідчених виконавців, змогла дістатися 1/4 фіналу плей-оф турніру. На жаль, тоді «золоті» не змогли подолати чвертьфінальний бар’єр у вигляді потужного БК Старий Луцьк, який у підсумку став чемпіоном.
- Які основні завдання ставилися і наразі стоять перед дублем Золотого Вєка?
- Завдання одне – підготовка талановитих кадрів для головної команди. За ці два роки саме вихованці місцевих спортшкіл, яких ми запросили до дублю Золотого Вєка, досягнули серйозного прогресу. Минулого року у складі молодіжки розкрилися такі гравці як Іван Рибченко, Євген Саламаха, Руслан Фортуна. Усі ці хлопці виросли як баскетболісти у КДЮСШ-4 Золотой Вєк. Цьогоріч до них приєдналися Богдан Ткаченко (перший тренер – Володимир Лисак), Дмитро Ходоровський (перший тренер – Микола Іванов), Артур Мизь (перший тренер – Євген Іванов), Ярослав Поярков (перший тренер – Андрій Бабенко), Іван Колот (перший тренер – Євген Ткаченко), Микита Бурлака (перший тренер – Євген Ткаченко), Юрій Курячий (перший тренер – Аріель Фідальго Поррата). При чому останнього гравця для другої команди «золотих» підготували у Помічній Кіровоградської області, де баскетбол люблять не менше, ніж у більш великих містах – Кропивницькому, Світловодську. Помічнянські Орли є постійними учасниками не лише обласних, а й всеукраїнських змагань.
Загалом же варто відзначити, що Золотой Вєк-2 створювався не лише як кузня кадрів для основи. Проект молодіжки став своєрідним поштовхом для ще більшого розвитку баскетболу на Кіровоградщині. Усі наші дітки, які наразі займаються в області баскетболом, їхні батьки бачать, що за наполегливої праці можливо все. Сьогодні ти граєш на рівні обласних дитячих змагань, ВЮБЛ, представляючи свою спортивну школу, а завтра тебе можуть помітити у Золотому Вєку. А рівень Першої ліги, розумієте, – це вже досить серйозно.
- Можна сказати, що на Кіровоградщині вдалося побудувати своєрідну баскетбольну вертикаль із Золотим Вєком на чолі?
- Вертикаль ми справді побудували. Починаючи із спортивних шкіл і закінчуючи головною командою. Не варто забувати ще й про студентський баскетбол. Перспективних вихованців місцевих спортшкіл ми запрошуємо навчатися на Факультет фізичного виховання ЦДПУ ім. В. Винниченка. Там хлопці отримують можливість спробувати себе ще й у Студентській баскетбольній лізі. Як на обласному, так і на всеукраїнському рівні. Як бачите, ми зробили усе можливе, щоб у нас росли свої баскетболісти. І вже зараз це дає свої результати. Адже спортшколи Кіровоградщини вже підготували для Золотого Вєка ряд молодих і перспективних виконавців.
- Перед Золотим Вєком-2 стоять якісь турнірні завдання у Першій лізі?
- Команди Андрія Бабенка не можуть грати без завдань. Для керівництва клубу головне – кадри. Ми не вимагаємо від хлопців, дехто з яких ще навіть не закінчив школу, будь-що перемагати в Першій лізі. Для самого ж тренера важливо бачити результат своєї роботи. Усі колективи Андрія Бабенка мають характер. І хто б під його керівництвом не виходив на майданчик – це однозначно не хлопчики для биття. Які завдання він поставив перед командою на цей сезон? Краще запитати у нього, адже цього року склад команди змінився на сімдесят відсотків, а тому потрібен час, щоб знову побудувати боєздатний колектив. Втім, гадаю, наша молодіжка спробує, як і минулого сезону, зачепитися за плей-оф Першої ліги.
