У році, що минає, київська команда СДЮСШОР-16- виборола чемпіонський титул у чемпіонаті ВЮБЛ (юнаки-2004). Головний тренер «скорпіонів» Леся Полуяхтова поділилася думками, як розвиваються її підопічні-чемпіони
- Ставши чемпіонами ми добре усвідомлюємо – захистити титул складніше, ніж здобути. На початку нового сезону у нас травмувалися два лідера – Марк Чорногорицький, розірвав зв'язку, до цих пір не відновився, і Володимир Полуяхтов – на зборах збірної України зламав ногу. І вересень ми працювали без двох лідерів. У першому домашньому турі ми здобули перемогу над СДЮСШОР-5 без них. Звісно, не можна говорити, що завдяки травмованим хтось прогресує. Але насправді це так і є – якщо випадають одні, інші чіпляються за свій шанс проявити себе. На сьогодні я задоволена станом команди. І у першому, і в наступних турах команда без Марка і Володимира виглядала добре. Хлопці боролися, такі як Шеховцов, Карібян, Прохоров. Це вже три гравця, на яких тримається основа команди. Вже Володимир потроху відновився, останні два тура відіграв. Звісно, кондиції ще не ті, але тим не менш – важко йому усвідомлювати, що 5 місяців без роботи. Хочеш, але не можеш ще. Але повернемо і Марека до кінця сезону і команда буде у повному складі. Будемо захищати титул.
- Перспективи у дорослому баскетболі вищеназваних хлопців?
- Кожний з цих хлопців є або кандидатом, або членом збірної України U-16. Мені приємно, що цього року і Карібян був на перегляді. Є ще перспективні хлопці Самойленко і Гоюк, яких взяв на олівець Андрій Подковиров (куратор юнацьких збірних ФБУ – ред.). Звісно, хочу щоб кожний з цих хлопців досяг своєї вершини у спорті. Утримати складно. Ви ж розумієте, що на сьогодні батьки заточені на навчання. І половина дітей у 10-му класі, а половина – у 9-му і їм складати ДПА. Дуже складно поєднувати підготовку до ДПА і тренувальний процес. Якщо ти не є спеціалізованим навчально-спортивним закладом, зібрати хлопців щодня складно. Але намагаємося, і вони хочуть. Тож знаходимо час. Довести до вершини – це наше завдання. А як вже доля розпорядиться – то вже інше.
- Чого б Ви побажали у 2020-му вашим підопічним?
- Насамперед, щоб у них було міцне здоров'я і травми обходили стороною. Бо яким би гравець не був класним на сьогодні або перспективним, усе може за одну хвилину бути перекреслено. Тому здоров'я насамперед. І натхнення! Щоб воно нікуди не зникало (посміхається – ред.), цілеспрямованості. Щоб удача їм світила у Новому році!
