Ліанна Одом стала найвідомішою іноземкою, яка будь-коли з’являлася у складі Київ-Баскета. За плечима американської форвардині чотири десятки матчів у жіночій НБА і навіть виступи у плей-оф найсильнішої ліги світу.
Читайте: Визначено символічну збірну 11 ігрового тижня жіночої Суперліги
Проте Київ став першою точкою в кар’єрі форвардині, поставленою на карті професійних виступів за океаном — ніколи раніше у Європі баскетболістка не грала.
У перших чотирьох матчах у жовто-чорній майці Ліанна вже встигла продемонструвати високий рівень гри – в середньому американка набирає 14.5 очок та робить 7.5 підбирань. Найкращий матч Одом провела 22 січня проти «Динамо-НПУ» (22 очки, 7 підбирань, 2 асисти, 21 РЕ)
Про відчуття від України, враження від Суперліги та досвід гри за Нью-Йорк Ліберті Ліанна Одом розповіла клубній пресслужбі
— Розкажи, як тобі перші дні у Києві?
— Ох, непросто. Тут все незвично. Взяти хоча б погоду: сніг це те, до чого я не звикла. Та й не сказати, щоб бачила наживо часто. Тому емоційно, мабуть, саме погода вразила тут найбільше.
— Чи сумнівалася перед переїздом?
— Ні, з чого це? Агент сказав, що тут зібрано цікаву молоду команду. Претендує на медалі, добре йде у турнірі. Описав колектив як дуже доброзичливий. Та й підкупило те, що тренерський штаб був саме у мені зацікавлений. Подумала: здається, це чудова можливість для кар’єрної реалізації. Після цього залишалося лише запакувати валізу та вирушити в Україну.
— Враження від нових партнерок співпали із рекомендацією агента?
— Так, дуже затишно. Підібрався колектив де з кожною приємно і легко спілкуватися. Вони якось легко мене прийняли, тому можна сказати, насолоджуюся часом у команді.
— Чи знала щось про Суперлігу перед тим, як підписала контракт?
— Якщо чесно, спеціально не гуглила. Це мій перший досвід виступів за межами Америки. По суті, порівнювати нема з чим. Вирішила, нехай це буде велика пригода у житті — вже у процесі виступів за Київ оціню і рівень суперниць, і якість тутешнього баскетболу. Поки просто набираюся досвіду, пробую поринути в суть європейської моделі гри — у тій же тактиці тут багато нюансів.
Але з того, що встигла побачити за пару матчів, зробила висновок, що низка українських команд мають дуже пристойний рівень, просто так перемогу не віддадуть. Так що я в передчутті боротьби та цікавого сезону.
— Чи встигла переговорити з Володимиром Холоповим про роль, у якій він тебе бачить?
— До того, що він хоче отримати, рухаюся поступово. Мені ще багато чого треба вивчити та зрозуміти. Поки що ж намагаюся допомагати команді у базових речах: підборі, захисті, русі м’яча. Потрібно трохи часу, щоб вписатися у схеми «Київ-Баскета» та детально виконувати тренерські установки.
— У тебе за спиною два сезони виступів у WNBA. Розкажи про них.
— Це неймовірний досвід насамперед. Ти психологічно і фізично повинен постійно вичавлювати з себе максимум, оскільки щовечора граєш з найкращими баскетболістками світу. На жаль, мені повністю розкритися в «Нью-Йорку» завадила травма. Але навіть ті відрізки, які проводила на майданчику, робили мене краще як гравця.
Найкрутіший гравець, з ким стикалася на майданчику? Напевно, Дайана Тауразі. Вона просто неймовірна: вміє все, колосальна внутрішня впевненість, техніка, швидкість… Навіть не віриться, що вона стільки років уже виступає, настільки легко та швидко справляється з будь-яким завданням — будь-яка молода спортсменка позаздрить.
Сподіваюся, у Києві знову поверну власні кондиції та впевненість на рівень "до травми" — і зможу знову з нею зустрітися у WNBA.
