Звістку про дострокове завершення сезону Суперліги Парі-Матч 2019/2020 у розпал чемпіонату спочатку сприйняли неоднозначно, проте час показав, що зіграти "на випередження" було виправдано. Команди з таким рішенням змирилися і тепер всі занепокоєні в першу чергу власним здоров’ям. Принаймні хочеться у це вірити. Головний тренер БК “Запоріжжя” Валерій Плеханов у підсумковому інтерв’ю для Федерації баскетболу України розцінив нинішній сезон як невдалий, але найголовніше, що треба з нього винести – це досвід. Факт залишається фактом – чинний бронзовий призер БК "Запоріжжя" посів у поточному чемпіонаті восьме місце.
ЗАВИЩЕНІ ОЧІКУВАННЯ
Після казкового сезону-2018/19 в Палаці спорту "Юність" усі чекали продовження шоу. Сенсаційно вигравши регулярний чемпіонат, баскетбольний клуб із Запоріжжя вистояв у п’ятираундовій битві з "Дніпром" за бронзу, отримавши медалі на очах у своїх рідних вболівальників. Такий успіх міг стати підґрунтям для подальшої стабільності в клубі, проте новий сезон команда все одно розпочинала з новими обличчями та явним курсом на омолодження.
Аж чотири легіонери зі старту сезону, чого в Запоріжжі не було дуже давно (якщо було взагалі). Хоча з іншого боку Валерій Плеханов отримав менше часу для досконалості вибору "легіону" через роботу влітку з молодіжною збірною України. У підсумку, в клубі з’явилися шестеро новачків, чий середній вік складав 22,5 року. Зважаючи на фінансову гонку озброєнь, влаштовану "Прометеєм", "Київ-Баскетом" і "Дніпром", запорізький ростер навряд чи претендував на роль домінуючого. Бюджет інших клубів ще більше виріс, відповідно, й рівень всього чемпіонату через появу якісних легіонерів. Сам же Валерій Плеханов ще перед стартом сезону визнав, що нестабільність його команди по об’єктивним причинам стане головною проблемою для БК "Запоріжжя".
Інша справа – це легіонери, з якими клуб не вгадав. Три з чотирьох американців мали проблеми з захистом, і це у тренера, чиєю чеснотою завжди було шліфування оборонних редутів. Цю ситуацію Валерій Плеханов пояснив на прикладі Дейонте Сіммонса у вищезгаданому інтерв’ю для ФБУ.
Якщо порівняти перший матч БК "Запоріжжя" у цьому сезоні – з "Прометеєм" та останній – з МБК "Миколаїв", то склад команди змінився рівно на третину. Клубу доводилося йти на вимушені кроки, змінюючи виконавців по ходу дистанції. Фінальна цифра кадрових перетасовувань могла бути ще більшою, але саме в останньому колі чемпіонату команда набула чітких рис своєї "оптимальності". Ще однією перепоною цього сезону стали травми, які торкнулися фактично кожного гравця команди.
ПОШУКИ КОМАНДНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Вісім перемог БК "Запоріжжя" у поточному чемпіонаті – мало. Однак були перемоги, що дійсно свідчили про сильний характер колективу. Найбільше "дісталося" від запоріжців у цьому сезоні "Черкаським Мавпам". Також три перемоги команда Валерія Плеханова оформила над "Харківськими Соколами" і ще дві над МБК "Миколаїв". Сюжетна лінія протистоянь "Мавпами" постійно нагадувала трилер, де обов’язково настане приємний фінал. Найперша зустріч у сезоні в Черкасах завершилася дуже важкою перемогою на останній хвилині з різницею "+2". Потім була домашня звитяга без чотирьох гравців основної ротації, троє з яких з’являються у старті. Тоді Андрій Мироненко встановив унікальне досягнення на теренах української Суперліги (9/9 дальніх кидків), а Максим Сандул назбирав рекордні для себе в сезоні 16 підбирань. Наприкінці поєдинку запоріжці не мали навіть замін, коли Ілля Нємцу отримав розсічення голови, а замість нього "на травмі" змушений був виходити Дмитро Липовцев. Чарівність історії протистоянь з командою Максима Міхельсона продовжилася ще раз в Черкасах, коли запоріжці третє обіграли "Мавпи" у клатчі.
Переломний момент у сезоні для БК "Запоріжжя" міг статися взимку. Після від’їзду Дейонте Сіммонса команда виграла три з чотирьох матчів і саме в цей період тренерський штаб запоріжців уже чекав реального підсилення від свого "молодого десанту" – Міхєєв-Нємцу-Титов. Однак режим вичікування затягнувся. На фоні значно впевненіших опонентів з інших клубів запорізька молодь лише відрізками виправдовувала необхідні аванси. Керівництво клубу спробувало нівелювати нестачу досвіду залученням Дмитра Липовцева та Максима Сандула. Але й тут виникли певні заминки. Липовцеву знадобився час, щоб вийти на оптимальний рівень, а Сандулу не одразу далася роль ключового гравця ротації.
Проблемою БК "Запоріжжя" впродовж всього сезону залишався захист. Недопрацювання окремих гравців призводили до цілих серій із поразок, що негативно впливало на психологічний стан команди. Сплеск в емоційному плані таки стався з появою у колективі Джервона Пресслі. Проте й тут доля піднесла гіркий сюрприз. Уже на другий тиждень свого перебування в Запоріжжі йому довелося пережити найжахливіше – смерть дідуся, який був йому як батько. Долаючи усі клопоти й негаразди, саме на фінальний відрізок сезону в "Запоріжжі" таки дійшли до спільного знаменника у виборі виконавців для найголовніших матчів сезону. Усі готувалися нарешті вистрілити в плей-офф, але набої так і не знадобилися. Восьме місце – такий підсумок сезону для БК "Запоріжжя".
СТАТИСТИЧНІ ПІДСУМКИ
БК "Запоріжжя" – чемпіон нинішнього сезону за відсотком важких перемог у чемпіонаті (6/0 – 100%). В інших аспектах суттєвих рекордів та здобутків чемпіонату 2019/2020 можна виділити Андрія Мироненка як найкращого гравця чемпіонату за відсотком влучання дальніх кидків (50,62%) та його особистий рекорд у Суперлізі за відсотком влучання триочкових в одному матчі (9/9 – 100%). Брендон Рендольф посів третє місце у списку бомбардирів Суперліги (19,8 очок за гру), маючи при цьому другий показник сумарної кількості набраних очок за сезон (494). Також американський легіонер БК “Запоріжжя” став п’ятим у лізі за ефективністю (РЕ = 19).
Дебютний сезон у статусі професіонала дозволив Лью Столлворту в Україні потрапити до ТОП-10 кращих бомбардирів та асистентів. Добротне ставлення до тренувального процесу та постійна робота над собою зробили його дійсно ключовим гравцем команди. Нинішній розіграш Суперліги став серйозним випробуванням і для іншого розігруючого Андрія Кожем’якіна. Його ігровий час та роль на майданчику виросли, відповідно, відповідальність за прийняття рішень – теж. Окремими відрізками він нагадував справжнього лідера, але за яскравими епізодами наставала серія помилок, що змітало нанівець усі попередні старання. Йому, як нікому іншому, нинішній сезон теж потрібно сприйняти як неоціненний досвід і рухатися далі.
Після успішного минулого чемпіонату 2018/2019 від Володимира Шевченка та Андрія Мироненка тренерський штаб чекав ще вищого рівня цих виконавців. На жаль, травми стали головними перепонами обох дніпровських вихованців і капітан з віце-капітаном схоже що притримали інтригу, а разом з нею і свій потенціал для найближчого майбутнього. Мироненко через травму пропустив першу частину сезону, а Шевченко взагалі довелося провести у такому “режимі” ледь не весь сезон.
У своєму інтерв’ю Валерій Плеханов дав чітко зрозуміти, що розраховує в наступному сезоні на молодь команди – Івана Міхєєва, Якова Титова та Іллю Нємцу. Перші двоє отримували більше ігрового часу, а вихованець місцевої школи баскетболу Яків Титов спромігся забрати звання “Новачка сезону” від сайту “Планета Баскетбол”. Тепер залишається чекати наступного розіграшу Суперліги, щоб покладені аванси та маленькі перемоги цього тріо виправдалися на повну.
Порцію компліментів за “чорнову роботу” заслуговують й усі троє новачків-пожежників сезону. Посеред сезону до команди приєдналися Дмитро Липовцев, Максим Сандул і Джервон Пресслі. Вони об’єднали зусилля у важкий для клубу час і кожен по-своєму розкрив власні можливості на фоні активно прогресуючої Суперліги. Варто згадати незмінного бійця БК “Запоріжжя”, єдиного гравця від моменту створення клубу – Антона Буца, який у міру своїх можливостей завжди намагався бути корисним команді.
Для омолодженого тренерського штабу БК “Запоріжжя”, де тепер представлений екс-капітан клубу Станіслав Овдєєнко, нинішній сезон – це величезний пласт аналізу над власними помилками. Висновки обов’язково мають бути зроблені. Селекційні промахи, наявність молоді та безперервні травми, що заважали команді просто знайти ігрову п’ятірку на майданчику, яка б гармонійно поєднувала “захист-напад”. Часу є більш ніж достатньо щоб відпочити, набратися сил, та зі свіжими думками готуватися прийняти новий виклик. Слідом за “бронзовим” успіхом торік, довелося пережити протилежні емоції. Хочеться вірити у послідовність тенденції, якомога швидшого подолання епідемії коронавірусу та щоб наступний сезон знову дарував прихильникам улюбленої команди позитив від перемог.
