Головний тренер Київ-Баскета Айнарс Багатскіс розповів про підготовку своїх підопічних до перших спарингів, про важливість вивести команду на оптимальний рівень функціональної готовності до старту сезону. А той розпочнеться для киян кваліфікаційними матчами Ліги чемпіонів з австрійським Капфенбергом (17 вересня у гостях, 20 вересня вдома).
- Більшість гравців приємно мене здивували, приїхавши на збори функціонально підготовленими. Як лікар говорив, три чотири гравця просто зараз можуть розпочинати сезон, вони вже готові до цього. Є гравці, які абсолютно не готові. Вони влітку відпочивали, не користуючись старим професійним правилом: літо є для того, щоб стати краще, ніж інші, поки ці інші відпочивають. Наша мета зараз: до першої офіційної гри протягом місяця зробити так, щоб усі були більш-менш на однаковому рівні функціональної готовності. Деяким гравцям важко. У нас зараз прибрали ці великі урни, а було таке, що після тренувань деяким погано ставало. Ось так ми працюємо. Нажаль, це так – гравцям, які забули що влітку треба готувати тіло, їм зараз дуже складно.
- Ви зіграєте два матчі з Черкаськими Мавпами до того, як вирушити на латвійську частину зборів. Які цілі поставите перед командою?
- Я напевно скажу так: мету виграти ніхто не відміняв. Навіть у контрольних матчах. Водночас можу сказати, що в цих іграх, і здебільшого в іграх саме у Ризі ми будемо продовжувати думати не конкретно про ці ігри, а про свою гру, про свою функціональну готовність. І десь будемо грати, як я це називаю, по часу. Хтось зіграє 5 хвилин, потім 5 хвилин відпочивати. Хотілося б розподілити ігровий час у цих спарингах порівну на усіх гравців. Не дивлячись на статус чи позиції. Нажаль, а деякий час ми втратили Кондракова. У нас виникли певні проблеми, бо ми на нього дуже розраховували. Було дуже приємно співпрацювати влітку у таборі національної збірної. Хлопець може грати, він професіонал, але через прикру травму він вибув на кілька місяців і нам треба шукати, як компенсувати це. Втім, вважаю це не трагедія. Це шанс іншим гравцям показати – чого вони варті. А нам, тренерам, вже треба шукати інші варіанти взаємодії гравців, без Юрія.
- Злагодженість команди вимальовується?
- Зараз її ще немає. Якщо ми врахуємо - з минулого складу залишилося троє гравців. Свого часу у Будівельнику було складніше – там було 11 нових гравців (посміхається – ред.). А тут тільки вісім. Є над чим працювати, є про що думати.
- Як вписалися новачки до команди?
- Я думаю, виходячи з наших можливостей ці гравці, яких ми відібрали з моїм асистентом Артемом Сліпенчуком – це найкращий варіант. Ми не шкодуємо ані на жодну хвилину, що витратили стільки часу на це. Артем дуже багато часу провів біля комп’ютера, познайомивши мене з деякими дрібницями, які вони роблять чи не роблять, чого не побачиш на майданчику. І вони дуже стараються. Приїхав гравець одразу ж з літака і тричі падав «щучкою» за м’ячем, по-волейбольному. Ці гравці знають, для чого вони тут. Вони знають, що вони можуть з гарного сезону взяти на свою користь. Якщо гравець хоче стати краще, буде добре і команді, і клубу, і тренеру.
- Перший офіційний матч – у Лізі чемпіонів. Наскільки важливо стартувати з перемоги?
- Напевно, важливо (посміхається – ред.). Я не зациклююся. Ми граємо два тайми. Один в Австрії, другий – у Києві. Я завжди прагну того, що якщо буде якість гри у захисті і нападі, так звана сталість, як кажуть англійці consistency, тоді все буде гаразд.
