Національна збірна України провела перші тренувальні збори на чолі з латвійським фахівцем Айнарсом Багатскісом. У ході роботи українці двічі зіграли в Білорусі. Про початок роботи з українською збірною тренер розповів прес-службі ФБУ.
- Як вдалося так швидко організувати збори, що фактично не були заплановані у екстреному порядку?
- Тут у перш чергу я хотів подякувати Федерації баскетболу України за організацію цих зборів, адже на прохання була дуже швидка реакція і самі збори і товариські матчі біли організовані у стислі терміни і на дуже хорошому рівні. Вдячний і гравцям, за те що вони відклали свої справи подалі і відреагували на запрошення до національної команди. Переважна більшість гравців прибула до табору, це говорить про те що Україна для цих хлопців щось значить і вони довели своє бажання боротися за місце у національній команді. Ці збори, як я говорю, моя примха, яку і гравці і ФБУ задовільнили цілком.
- Проте вболівальники не побачивши деяких прізвищ стурбувалися, чому їх немає у складі?
- Не усі змогли перекроїти свої плани у цей короткий час. У багатьох було щось заплановане, від чого відмовитися вони не змогли, Богдан Близнюк мав приїхати, але у його родині виникли проблеми, які потребували його присутності і він проінформував нас про це, я завжди говорю, що родина то найголовніше, баскетбол уже десь поруч із цим. Ні Ткаченко, ні Пустовий, ні Герун не випадають із нашого поля зору, просто так склалися обставини у цей час. Кілька гравців як Кобець, Кравцов, Липовий, Михайлюк тренувалися із нами, але не змогли поїхати до Мінська, про це ми також домовилися заздалегідь. Кожен день у таборі збірної корисний для гравців і для нас, навіть звичайного спілкування не буває забагато, ви дивіться що найуспішніші команди – це ті які добре зіграні. Тож за кожну мить, яку хлопці виділили для збірної я їм вдячний.
- Чи вдалося досягти вам тих цілей, які стояли на початку зборів?
- Так ми знайомилися і як тренер з гравцями, а також із деякими засадами гри у захисті, у побудові командних дій, які ми можемо застосовувати. Адже варіантів є багато, але мені як тренеру необхідно підібрати саме ті, які зможуть виконати гравці, що є у команді.
- Хотілося б почути Вашу думку щодо товариських матчів?
- У цих поєдинках ми дали шанс усім гравцям які були із нами, розуміючи, що це важливо як для них, так і для нас. Мене порадувало, що уже у першій грі ми грали у доволі якісний баскетбол і здобули впевнену перемогу. Формат гри був трішки незвичним, але суті це не змінює. Зазначу, що збірна Білорусі готується до офіційних матчів попередньої кваліфікації до ЄвроБаскету-2021 і грала із нами у оптимальному складі і бойовій готовності. У другому матчі ми уже дали комусь більше часу комусь менше, адже короткі збори були причиною того, що не усі гравці однаково були готовими і знаходилися у різних кондиціях. Ковальов і Тертишник, які у першій грі були нашим Х-фактором, зіграли менше. Зате більше грав Мішула, мені сподобалося те, як він узяв на себе лідерську роль, саме у той час, коли команді це було найнеобхідніше. В той час, коли ми стали грати якісно і без втрат ми також наздогнали і суперника і ледве не вирвали перемогу. Можливо, для хлопців збірна Білорусі не є найсерйознішим подразником, але запевню вас, це команда з досвідом, яка знає як грати у баскетбол.
- У другій грі не виходив на майданчик Денис Лукашов, з чим це було пов’язане?
- З ним усе гаразд, ми просто дали Денису відпочити. Наше основне завдання було зібрати побільше інформації про усіх гравців і для формування думки як краще використовувати певних баскетболістів, також ми отримали важливий матеріал. Звісно, претензії до гравці є, були моменти коли на останніх секундах, ми сфолили при виконанні 3-очкового і нам забили штрафні, були необов’язкові втрати, завжди є до чого прискіпуватися, але загалом ми грали у якісний баскетбол.
- Скажіть, чи вдасться зібрати команду до лютневого вікна відбору і чи будуть якісь зміни у тренерському складі?
Бажання зібрати команду звісно є і спілкування у середині збірної багато не буває, це корисно, але шансів на це у нас жодних через зайнятість гравців у клубах. Так сталося, що матчі у Мінську стали для збірної останніми у цьому році, а наступними будуть уже офіційні поєдинки у лютому. Щодо тренерів, то розширення штабу бажане, треба фахівець із фізпідготовки і, можливо, будемо залучати тренера для скаутінґа. Загалом робота із цим тренерським штабом мені сподобалася, обидва асистенти досвідчені професіонали і вони десь поступилися власним еґо, для спільної справи, мені з ними працювати було комфортно.
