Головний тренер БК Хмельницький Аурімас Ясіліоніс прокоментував сенсаційну перемогу своєї команди над Одесою в 1/16 фіналу Кубка України.
- На вихідних у нас були непрості ігри Вищої ліги проти Старого Луцька, які ми програли в рівній боротьбі. У матчі з Одесою у Кубку ми хотіли реабілітуватися. Показати, що можемо вигравати у клубів Суперліги, і це у нас вийшло.
- Чи була з вашої сторони якась особлива підготовка до матчу?
- Ми до кожної нашої гри підходимо серйозно, детально аналізуємо опонента. Ми намагаємось підняти рівень баскетболу нашої команди, тому до всіх ігор готуємося як до вирішальних.
- Чи вдалося гравцям виконати всі ваші настанови?
- Як тренер, я бачу, що не все вдалося, хотілося б зіграти краще. Ми можемо це, ми маємо для цього потенціал. Ми виправлятимемо моменти, які не вдалися найкращим чином, щоб у майбутньому грати ще краще.
- Як керівництво клубу привітало вас з успіхом?
- Із керівництвом ми не спілкувалися після гри. Я був стомлений, тож із зали одразу поїхав спати. Відзначати немає часу, потрібно готуватись до наступної гри.
- А що сказали гравцям команди у роздягальні?
- Є таке прислів'я, що "все, що відбувається в роздягальні, залишається в роздягальні". Це вже наші справи. Звісно, привітав хлопців, дав сьогодні вихідний.
- Гравець вашої команди Антон Давидюк з 27 очками став найрезультативнішим в матчі. В минулому сезоні він не надто вдало виступав у Одесі. Чи вплинуло це на його налаштування на гру?
- Антон справді добре зіграв, але я впевнений, що він може так грати кожну гру. Він повинен повірити в себе і гадаю, у нього все ще попереду. Він ще не ветеран. Ми попрацюємо з ним, і я думаю, у нього все буде нормально.
- Ви лише місяць тому очолили команду. Як взагалі вам працюється в Хмельницькому?
- Все добре. Є зала, є м'ячі, є команда, з якою можна працювати. Мені більше нічого не треба. Я задоволений усім. У нас добрі ігри. Звичайно, шкода, що я приїхав пізно і у нас не було хорошої передсезонки, щоб підготуватися як слід. У нас цей місяць замінив передсезонку, щоб відчути, побачити, дізнатися гравців, з якими ми працюємо і суперників, з якими ми зустрічаємося. Думаю, все йде добре, ми продовжимо цей процес, і все буде нормально.
- Вдалось вже достатньо дізнатись про сильні сторони своєї команди?
- Вивчення команди – щоденна робота. Ти зустрічаєш різні ситуації на майданчику, в житті, дивишся як люди поводяться і вивчаєш їх. Як вони думаю, як ухвалюють рішення. Цей процес не зупиняється.
- Як багато тренерський ідей вдалось реалізувати в грі команди?
- Поки що дуже мало, якщо чесно. Думав, що все буде швидше, але ми рухаємось уперед. Крок за кроком.
- В команді ще може бути поповнення чи комплектація складу вже завершена?
- Я не думаю, що комплектацію вже завершено. Якщо ми хочемо рухатися, чогось досягти, то треба підсилюватися. Зараз потрібно попрацювати ще із нинішніми гравцями, подивитися, як вони сприймають мої ідеї, а потім подумаємо.
- Ви за запрошення українських гравців чи це можуть бути легіонері?
- Я завжди прагну до того, щоб молоді гравці підтягувалися, грали місцеві гравці. Та й загалом, я за запрошення українських гравців.
- На завершення повернемось до кубкової перемоги. З ким би хотілось зустрітись в наступному раунді?
- Я завжди говорю "який солдат не хоче бути генералом?". Я хочу грати проти найсильніших гравців, найсильніших команд. Я думаю, немає різниці проти кого грати. Граючи з найкращими ми набираєшся досвіду і сам стаєш кращим як тренер і як гравець.
