Перші два ігрові тижні у чоловічій Вищій лізі вже позаду. Турнірну таблицю очолив Самбір, який одержав чотири перемоги у чотирьох матчах. Друге та третє місце ділять ДіДіБао з Кам’янець-Подільського та БК Хмельницький. Саме ці дві команди грали між собою минулого вікенду у Кам’янець-Подільському: перший матч виграв ДіДіБао (77:64), а ось у другій грі удача посміхнулася Хмельницькому (73:72).
Президент баскетбольного клубу ДіДіБао Андрій Бойко в ексклюзивному інтерв’ю пресслужбі Федерації баскетболу України розповів про свої враження від старту сезону, задачі на поточний чемпіонат, будівництво нової арени та перспективи власного клубу.
– Пане Андрію, наскільки ви задоволені грою команди у стартових матчах нового сезону Вищої ліги?
– Наразі ще рано робити якісь висновки. Бо задоволеним можна бути, коли ти перемагаєш. А поки старт сезону, команда поступово набирає форму через офіційні матчі. Щодо останньої поразки, скажу, що струс команді теж потрібен.
– Як президент клубу, які задачі ставите перед командою на цей сезон?
– Задачі ставлю максимальні. Якби їх не було, ми б не запрошували двох легіонерів. Разом із тим, ми зараз шукаємо підсилення для вирішення цих задач.
– У складі ДіДіБао грають два легіонери: Райзен Картер та Ерік Батлер. Наскільки складними були перемовини із ними?
– По-перше, ми перебрали дуже багато кандидатів на підсилення. У мене є знайомі у США і ми консультувалися з цього питання. Минулого сезону у нас вже грав легіонер, по грошах це був дуже дорогий гравець, навіть за сучасними мірками Суперліги. Але нам він особливо не допоміг.
А тут ми віддивилися багато ігор. Не нарізки із моментами, а саме матчі за їхньою участю. Здебільшого, цим займалися тренери. Єдиний нюанс: як втримати тут легіонерів, коли світла немає по 15 годин на добу, ось це проблема.
– Питання інфраструктури зараз, напевно, особливо болюче. Ви граєте у залі ДЮСШ номер 1. Наскільки складно було привести його до вимог Вищої ліги?
– Ця зала, м’яко кажучи, і не відповідає вимогам Вищої ліги. Є певні стандарти по самому майданчику. Але коли ми говорили з керівництвом ФБУ, я підкреслив, що ми завжди граємо для людей. На даний момент, у військовий час, коли навколо людей багато негативних емоцій, людям треба давати якийсь позитив. Федерація довірилася моєму авторитету і дозволила нам грати у цій залі, за що я дуже вдячний.
Водночас, із керівництвом міста ми визначилися із локацією для будівництва нової спортивної арени. Зараз, поки військовий час, ніхто нічого нового не будуватиме, зараз займаємося документацією. Можливо, для зведення цієї арени будуть залучатися іноземні інвестиції, частково і приватні. Сподіваюся, що коли війна закінчиться, за короткий період ми вийдемо на безпосередній процес будівництва.
– А скільки людей вміщуватиме ця арена?
– Це буде мультифункціональна арена із місткістю на 1000-1500 місць. Оскільки у місті проживає близько 100 тисяч населення, тому треба для людей створити відповідні умови.
– Що мотивує вас інвестувати кошти в розвиток баскетболу у нинішні непрості часи?
– Не знаю, як тут коректно висловитися, бо сім’я і друзі кажуть, що я… дивний, скажемо м’яко. Певно, моя мотивація – це велика любов до баскетболу та рідного регіону.
– Якби у вас була можливість підсилити ДіДіБао будь-яким українським гравцем, хто б це був?
– Я ніколи ось під таким кутом про це не замислювався. Але минулого сезону нам не вистачило гравця із досвідом. Якщо подивитися на два сезони, то очевидно, що наш пріоритет – це молодь. Ба більше, зараз це вимагають реалії нинішньої ситуації. Нам не вистачає гравця з досвідом, який може взяти м’яч у руки і зробити гру. Десь, можливо, й мотивувати команду, повести її за собою. Колись у нас був Микола Полуляк, от він міг об’єднати навколо себе усіх гравців, ось такого плану нам потрібен гравець.
– Матчі проти БК Хмельницький цього сезону будуть особливими не лише через регіональну близькість, а й з точки зору боротьби за верхівку турнірної таблиці. Які враження залишилися у вас від цих двох матчів?
– Дуже цікаві ігри з різним сюжетом. Для глядачів це було гарно. Мені здається, вболівальникам ці ігри сподобалися. Для мене ж, як президента клубу, є певний момент того, що хотілося б перемоги. Тут більше питання тренерів до себе. Бо в першій грі ми перемагали з різницею +25 і потім дозволили їм наздогнати нас. А в другій грі ми вигравали 16 очок і втратили свою перевагу. Ми розуміємо, чого не вистачає команді, зараз намагаємося ці питання закрити.
– Що думаєте стосовно дебютантів Вищої Ліги: CheБаскет та Freedom UA?
– Чесно кажучи, неоднозначні. Freedom це досить молода команда. А от ЧеБаскет здивував, бо двічі виграли у Вінниці, а там досить непогана команда, мають певний досвід. Але я кажу, що ці етапи становлення треба пройти. Свого часу ми були чемпіонами Першої ліги, потім дебютували у чемпіонаті Вищої Ліги, де грали Рівне та Старий Луцьк. Я теж думав, що ми маємо сильну команду: Полуляк, Вінтоняк... Зараз би той склад і в Суперлізі непогано б пограв. Але рівень зовсім інший, швидкості інші. Перші 2-3 тури ми програвали, а потім вже поступово адаптувалися до нових викликів. Зрештою, посіли п’яте місце.
Загалом, до цього треба пристосуватися, так просто воно не буде. По Чернівцях подивимося, як складеться у нас з ними у суботу. Топовими командами у Вищій Лізі я вважаю нас, Самбір, Хмельницький і можливо БІПА-Одеса.
– Про що мріє президент ДіДіБао сьогодні?
– Дуже хочеться побудувати ту спортивну арену, про яку ми з вами говорили. Це було б чудово для нашого міста. Бо якщо ви подивитеся ігри, то побачите, що зараз у нас збирається десь 200 глядачів. Могло б бути і більше, просто люди кажуть, що там немає де стати. У Кам’янець-Подільському у нас монополія на баскетбол – ДіДіБао тут єдина команда. Є ще футбольний Епіцентр, але зараз у них стадіон на реконструкції, тому вони грають у Тернополі. А з точки зору спортивного результату хотілося б побачити нашу команду в Суперлізі, а згодом і не лише там.
Ще додав би, що у нас в Академії сьогодні займається близько 70 дітей і хочеться, щоб у них було хороше баскетбольне майбутнє.
