Куратор ФБУ чоловічих збірних команд України U-16, -18, -20 Андрій Подковиров розповів про те, як змінилася підготовка кадетської збірної до головного старту сезону – чемпіонату Європи U-16. Цей фахівець відомий співпрацею з дорослими командами, зокрема двічі ставав з ними чемпіоном України, є дворазовим володарем Кубка України, дворазовим переможцем Спартакіади України з баскетболу, вісім разів – призером Чемпіонату України. У матчі зірок Євроліги-ФІБА керував збірною Старого Світу. Але сьогодні він опікується юнаками і дбатиме про їхні результати.
- Було прийнято рішення змінити систему підготовки з тією метою, щоб збірна України U-16 вже приїздила на Чемпіонат Європи зіграною, підготовленою, провівши кілька міжнародних турнірів з сильними суперниками. Виходячи з цього зробили так званий ""Проект U-15". Що це за проект? Хлопцям, яким на даний момент виповнилося 14 років ми збираємо 3-4 рази протягом року. На даний момент з’їжджаються хлопці 2002-го року народження, ми їх усіх переглядаємо. Тим складом тренерів, які працюватимуть з командою U-16. Інші тренери, включаючи тренерів національної збірної, представники ФБУ також візьмуть у цьому участь. Мета – подивитися, що маємо на сьогодні у віці 14 років. Викликаємо гравців, скільки їх буде – 20 чи 30, це залежить від розширеного списку, який ми складемо. Ми відберемо 16 найкращих на даний момент і будемо протягом року за ними слідкувати, збирати на 3-4 дні кожні 3-4 місяці. Наступного року ця збірна, хлопці хто як себе проявить протягом року, змагатиметься у європейських і юнацьких змаганнях. І таким чином вони проведуть порядка чотирьох турів, у кожному турі по 5-6 ігор, з командами з-за кордону пристойного рівня. І після другого року підготовки ця команда буде вже зіграною і підготовленою до участі у чемпіонаті Європи. Ми сподіваємося , що така система дворічної підготовки принесе свої плоди.
- Коли Ви переглядатимете цих дітей цього року?
- Цього року ми плануємо зібрати 5 грудня хлопців 2002 р.н., провести протягом 4-5 днів збори у Пущі Водиці, на яких буде переглянуто і відібрано 16 гравців. Всі хлопці пройдуть медобстеження, на кожного ми складемо психологічний портрет, щоб у подальшому, в динаміці дивитися – як гравець розвивається і як він прогресує. Ці 16 гравців – це не остаточний склад. Якщо хлопець через три місяці, через пів року, через рік зупиняється у розвитку, хтось його наздоганяє, ротація складу буде постійною. Щоб на Чемпіонат Європи U-16 їхали найсильніші на даний момент. Хоча перспективні можуть вистрілити і у збірній U-18, але усі вони будуть на олівці, викликатимуться і усі перебуватимуть у полі зору тренерів. Далі до Пущі-Водиці заїде збірна 2001 року народження. З 10-го до 17 грудня. Влітку наступного року вони безпосередньо змагатимуться у чемпіонаті Європи. Так само з ними ми проведемо медобстеження, візуальний перегляд, повноцінні збори. Після цього плануємо зіграти декілька ігор у Латвії. Ми домовилися зіграти спаринги з латиськими командами а можливо вдасться провести контрольний матч і зі збірною Латвії. Але це поки що під запитанням. Така програма – до нового року. Після Нового року ми плануємо взяти участь у представницькому міжнародному турнірі у Туреччині, саме зараз отримали запрошення звідти. Він щороку проводиться для збірних U-16 і має статус неофіційного чемпіонату світу. І також влітку безпосередньо перед чемпіонатом ми проведемо ще кілька турнірів і збори, щоб поїхати на Чемпіонат Європи підготовленими (турнір відбудеться у Софії 10-19.08.2017 – ред.).
- Як Ви переглядали потенційних кандидатів для цих зборів?
- Щойно розпочалися змагання у ВЮБЛ-2002-01 рр., я зі своїми помічниками Ігорем Харченком і Дмитром Шаламовим відвідали тури, розподілили їх між собою. Після того, як відвідали тури, зібрали інформацію і написали розширений список з тих хлопців, яких хочемо переглянути безпосередньо на зборах. Поговорили з тренерами з усієї України, кожний надав свої рекомендації, кого б він рекомендував до збірної.
- Якщо зачепити тему дорослого баскетболу, ви працювали з командами майстрів, потім рік Вас не було помітно, чим була викликана перерва у роботі?
- У будь-якого тренера є періоди, коли він працює і коли він закінчив працювати з якоюсь командою і шукає варіанти подальшого працевлаштування. У мене був період, минулого року, коли не було пропозицій. Скажімо так, тих пропозицій, щоб це була взаємовигідна робота, як для клубу, так і для мене. Я хотів працювати у команді, яка боротиметься за медалі, ставить високі цілі. Таких пропозицій не поступало. А працювати за кордоном, просто для того, щоб аби як працювати – мені це нецікаво.
- Роботу у юнацькому баскетболі можна вважати викликом для Вас?
- Нинішня робота, це не те, що виклик, а зміна роду діяльності, кардинальна. Дитячий баскетбол – це зовсім інше. Якщо у команді ти маєш показати результат за рік, то у дитячому баскетболі цей результат проявиться у більш дальній перспективі, не через рік, може через 5-6-8 років. Тому я поспілкувався з Президентом ФБУ Михайлом Бродським і він доручив мені цю чималеньку ділянку роботи, якою потрібно займатися, вибудувати систему підготовки молодих хлопців, щоб вона давала результат. До цього перед кожним турніром збиралася збірна вирішувати конкретні завдання, а зараз ми хочемо побудувати таку систему підготовки, щоб починаючи з 14 років хлопці вже грали у міжнародних турнірах. Щоб вони побули разом не місяць до чемпіонату Європи, а цілеспрямовано готуваліся протягом двох років. А буде так, що протягом року 3-4 рази їх збиратимемо, щоб вони були разом, розвивалися і готувалися.
- Якщо говорити про дорослий баскетбол, Ви працювали у благополучні часи, до другого Майдану, був ресурс, зараз часи і умови помінялися, на вашу думку баскетбол розвивається, чи ми відкотилися назад і маємо повернутися хоча б на рівень 2012-го року.
- Я не думаю, що треба постійно порівнювати теперішні часи з минулим. Минуле треба знати, а займатися майбутнім. Ми зараз перебуваємо у сьогоднішньому часі – у країні війна, фінансові можливості скоротилися, велика кількість гравців поїхали грати за кордон, заробляти більше грошей, ніж вдома, а раніше було навпаки – в Україні більше платили, ніж за кордоном. То ж я не думаю, що нам треба порівнювати, як було, де ми перебуваємо, нам треба дивитися у майбутнє. Думати, як розвити чемпіонат у даних умовах, як зробити його кращим за рік, ще кращим за два роки і так далі. І виходити на новий високий рівень.
- Під час засідання робочої групи тренерської комісії ФБУ порушувалося питання других збірних. Чи потрібно створювати ці команди?
- Інститут збірних на мій погляд дуже важливий. Чому? Тренер національної команди збирає гравців на збори і він їх готує для участі у фінальній частині Чемпіонату Європи. Але він не має можливості перевірити всіх молодих гравців, що стукають у двері збірної,в іграх. Тренування – це тренування. А як конкретний виконавець проявить себе в іграх? Ну може, одного-двух він може взяти до основного складу збірної на товаріські зустрічі, давати їм трохи часу і подивитися на них. Знов таки, за короткий термін він не зможе їх продивитися достеменно, а ризикувати результатом міжнародних ігор і підготовкою збіної він не буде. Для цього повинна бути друга збірна. Вона має повноцінно функціонувати, у ній мають грати і виконавці, хто отримує не так багато часу, не на провідних ролях у команді, так і молоді, яких він прагне подивитися. Друга збірна за рік буде братиме участь у міжнародних турнірах, де тренер може подивиться, як себе проявляють гравці, що не потрапляють до числа 12-ти. Наприклад 13-й, 14-й, 15-й гравці. А після таких міжнародних турнірів у тренера буде достатньо інформації – як той чі інший гравець себе поводить в екстремальних ситуаціях, як грає з більш сильними, з більш слабкими. Тоді, на мій погляд, буде мінімізована помилка потрапляння виконавця до основного складу збірної.