Після шести років виступів у зарубіжних чемпіонатах одеський бігмен Андрій Агафонов повернувся до України. І не просто повернувся, а поповнив склад дебютанта Суперліги Парі-Матч Тернополя, який очолює молодий і амбітний тренер Дмитро Забірченко.
Про те, як відбувся перехід, які завдання стоять перед клубом, баскетболіст розповів прес-службі Одеської міської федерації баскетболу.
- Андрію, як завершився для тебе сезон в Угорщині? Там також, як і в більшості країн, призупинили чемпіонат через пандемію коронавирусу…
- Так, сезон в Угорщині завершився, як і всюди - ми припинили тренування і перестали відправлятися на виїзди. Чекали офіційну інформацію, і як тільки оголосили карантин - всі зали зачинили і чемпіонат завершився. Залакерамія-ЗТЕ закінчила на 7 місці, хоча могли поборотися за потрапляння в п'ятірку, але, на жаль, все так і завершилося. Керівництво клубу вирішило питання за контрактами індивідуально з кожним гравцем, і всі повернулися додому.
- Підбий підсумки своїх виступів в Угорщині. Чим місцевий баскетбол відрізняється від українського?
- В Україні я не грав уже більше шести років, тому мені складно сказати. В Угорщині, також як і в Україні, ліміт - 4 легіонери. А взагалі у всіх одні і ті ж м'ячі і кільця, так що глобальних відмінностей немає.
- Коли ти повернувся в Одесу і як підтримував кондиції?
- З поверненням в Україну у мене вийшла ціла історія. Прибув в березні: вже не літали літаки, перестали їздити рейсові автобуси, так що їхав на машині. Після приїзду до Одеси - пішов на обсервацію на 14 днів, про всяк випадок. Незвичні були відчуття від того, що ці два тижні жив сам. Кондиції підтримував звичайної фізкультурою: біг, присідання, віджимання, прес, спина. Шукав варіанти працевлаштування в інших чемпіонатах, але всюди оголосили карантин. Залишалося тільки чекати.
- Як виник варіант з Тернополем?
- Варіант з Тернополем виник одним з перших. Ми спілкувалися з Забірченком, домовилися зібрати команду наших українських хлопців, щоб багатьом тренерам попалити нервову систему. Не за великі гроші, а просто зіграти в хороший баскетбол і отримати задоволення. Забірченко набрав команду, підписав Олександра Кольченка, Андрія Кальніченка, Павла Буренка, Максима Сандула і Олександра Тищенка. Тому я вирішив пограти ще сезон - постараюся показати якісну гру.
- З Тернополем зрозуміло. А Одеса не хотіла тебе підписати?
- У мене була розмова з Олегом Юшкіним, але тоді я ще не вирішив, чи продовжуватиму кар'єру. А через деякий час зі мною зв'язався Забірченко і я вирішив поїхати до Тернополя. Мені стало цікаво зіграти за дебютанта Суперліги, плюс хотілося пожити на Західній Україні.
- Що можеш сказати про Забірченка як про тренера?
- Поки мало що можу сказати, ми провели буквально 5 тренувань і поїхали на товариські ігри в Черкаси. Зазначу лише одне - він проповідує добру, в'язку гру в захисті. Над нападом ми поки працюємо, напрацьовуємо зв'язки, взаємодії. Подивимося, що з цього вийде. Багато ще сирі, я сам ще приходжу в кондиції через велику кількість часу, проведеного без баскетболу і залів. За місяць зможу сказати більше.
- Перші враження від твого нового колективу? Ти тепер знову граєш з Кольченком і Кальніченком...
- Колектив я відмінно знаю, проблем із знайомством дійсно немає. Так, знову зіграємо разом з Кольченком, Кальніченком - думаю, це вже буде інакше, ніж було в Хіміку.
- Наскільки у твоїй новій команди високі цілі в чемпіонаті?
- Є два клуби з бюджетами більшими, ніж у всіх. Я думаю, третя-четверта позиція відстає від цих команд, і десь поруч з ними йдемо ми. З керівництвом ми ще не зустрічалися і чітких цілей нам не ставили. Особисто я ставлю собі за мету потрапити в четвірку або хоча б п'ятірку.
- Які клуб робить протиепідемічні заходи?
- Протиепідемічні заходи звичайні, як у всіх. Антисептик, а якщо десь виходимо - масковий режим. Крім того, це не тільки групова, а й особиста зона відповідальності. Намагаємося за всім цим стежити, менше контактувати з людьми, уникати масових скупчень.
- Змінимо тему. Поділися думкою про поразку збірної України від Угорщини...
- Я повністю дивився ту гру і був здивований, бо вдома Україна мала вигравати в 7-10 очок. З такою-то Угорщиною... Мабуть, десь хлопці трохи перегоріли. Хоча, недооцінки точно не було. Подивимося, що буде в матчі-відповіді. А чисто по відчуттях - ми повинні були вигравати. За складом наша збірна симпатичніше виглядає.
- Давай тепер поговоримо про сім'ю. З рідними та близькими будете бачитися частіше?
- Думаю так. Тернопіль приїде на тур до Одеси і Южного, там можна буде побачитися. Все буде залежати від розкладу. Поки через коронавірус неясно, як це буде відбуватися. Сім'я залишається в Одесі: у доньки - школа, у дружини - робота, у молодших дітей - садок.
- Рано чи пізно твоя професійна кар'єра завершиться. Чи думав ти про свої подальші плани?
- Про завершення кар'єри я розмірковував уже не раз. У цьому сезоні через коронавирус я півроку провів без баскетболу. У цій ситуації знайшов позитив: бігав по парку в своє задоволення, гуляв біля моря з сім'єю... Чим би займався після завершення кар'єри? Поки не знаю. Мені сподобалося більше часу проводити з сім'єю і дітьми.
