Головний тренер переможців чемпіонату ВЮБЛ (юнаки-2007, Дивізіон Б) – южненського Хіміка Володимир Понько розповів, чому його підопічні опинилися у Дивізіоні Б, проаналізував сезон і поділився планами на майбутнє. Адже у наступному сезоні у цій віковій групі Хімік гратиме у Дивізіоні А.
- Ми перший рік заявилися у ВЮБЛ командою 2007-го року народження. Ми не вийшли з групи на першому етапі, команди-учасниці з усієї України були розподілені на чотири групи по 5 команд. Нам важко було грати проти команд з Одеси – ОБШ ім. Бєлостєнного і СДЮСШОР ім. Літвака. У решти команд ми виграли, а цим двом поступилися. Бо відбір гравців у них було проведено більш якісно. А в нас маленьке містечко, з маленького ринку черпаємо кадри, так скажемо (посміхається – ред.).
- Відтак, вибір серед хлопчиків мали невеликий?
- У нас три-чотири школи, дітей не так багато. Отже, у матчах з одеситами ми не змогли нав’язати свою гру. Першу половину ми боролися, а другу половину вже було складно грати. І вже у другому раунді чемпіонату ми виграли усі матчі, зміцнилися по ходу сезону, зокрема залучили ще двох високих хлопців Тимофія Кащука та Іллю Бутенка. Кащук – одесит, Бутенко – з Каховки.
- Після того, як посилили склад, вже не мали проблем?
- Так, ми зіграли два тури у Києві, тур вдома. Один тур був такий «забійний», скажемо так. У Києві протягом чотирьох днів зіграли шість ігор, зі столичними командами, зі Львовом. Тур був напружений, але хлопці з честю з цього вийшли, витримали. Я думаю, це наслідок гарних тренувань, літніх навчальних тренувальних зборів, які ми проводимо систематично. І це нам принесло такі позитивні плоди.
- Яким був найскладніший матч у фінальному турі?
- Ігри у фінальному турі в Черкасах грали по наростаючій. Фінал був непростим. До цього ми зустрічалися з Черкасами у себе вдома, першу гру виграли з мінімальною перевагою, у другій поступилися крупно. Тому атмосфера перед фіналом була нервовою. Налаштовувалися, десь може я хлопців трохи розслабив, анекдот якийсь розповів, ще там щось – зіграв на почуттях патріотизму. Відтак досягли мети – виграли фінал, виконали завдання виходу до Дивізіону А. Хлопці зіграли на ура!
- Вдасться зберегти кістяк команди на наступний сезон?
- Думаю, так. Будемо ще шукати талановитих дітей. В області шукатимемо, може до нас з інших областей приєднаються. Бо ж це вже Дивізіон А, найсильніші команди. І нам важко конкурувати з Києвом, Дніпром. Календар у Дивізіоні А буде більш насиченим, ігри більш напруженими, цікавими. І нам необхідно працювати, займатися селекцією. І ми запрошуємо до Южного хлопців, піраміда у нас працює добре, тренерський склад відмінний. Думаю, будемо тільки нарощувати. Буде складніше, але будемо старатися.
- На базовому рівні, дитячо-юнацькому, відчуваються фінансові проблеми, які зачепили першу команду Хіміка.
- Звісно, певним чином ми це теж відчуваємо. Десь вже й батьків підключаємо. Але, думаю, з наступного сезону у нас вже й місто підключиться, буде більше допомагати. У планах – створення дитячо-юнацької спортивної школи. Процес запущений, у вересні можуть вже відкрити. Якщо усе вийде, буде нам значно легше на дитячо-юнацькому рівні. Та й на заводі (Припортовому – ред.), думаю, справи підуть вгору і кращі часи неодмінно прийдуть.
