Національна збірна України в Києві готується до чемпіонату світу

Національна збірна України в Києві продовжує підготовку до чемпіонату світу, який відбудеться 30 серпня – 14 вересня в Іспанії.

27 липня команда Майка Фрателло повернулася зі Словенії, де брала участь у Міжнародному турнірі.

1 серпня наша збірна вирушить на збір до Каунаса, 8-9 серпня в Клайпеді проведе товариські матчі з командами Литви і Австралії, після яких знову повернеться до Києва.

В київському Палаці спорту нині тренуються 18 баскетболістів (до команди приєднався Владислав Коренюк, котрий повернувся з чемпіонату Європи U20).

Головний тренер національної збірної України Майк Фрателло:

«Ми привезли багато людей в тренувальний табір — 28 гравців. Протягом цього часу декілька гравців травмувалося. Нам потрібно було відсіяти 8 баскетболістів. Коли ти їдеш на такий турнір, як був у нас у Словенії, і граєш 3 матчі поспіль, і в тебе так багато гравців, то передусім переглядаєш, як хлопці грають. Адже нам потрібно було швидко вирішити - кого залишаємо, з ким прощаємося. Тож привезти хлопців на турнір і не випустити їх на майданчик не мало жодного сенсу. Ми дали їм шанс проявити себе в грі. Ми міняли гравців. У першому матчі, в другій половині третьої чверті ми посадили основних гравців і дали іншим змогу завершити гру. У матчах проти Канади та Словенії ми застосовували різні комбінації. Це був хороший досвід для нас, хлопці відчули смак гри після семи днів тренувань одним колективом. Зараз у нас черговий довгий етап тренувань, ми працюватимемо над фізичною формою, приділятимемо більше уваги захисту і нападу.

Саша Кольченко зараз зі своєю родиною, у них сімейні проблеми. Хоель Боломбой травмував коліно в Южному і ми чекаємо на висновок медиків. Нам уже повідомили, що немає серйозних структурних ушкоджень - це вже хороші новини. При приземленні після падіння Хоель вибив коліно. Лікар з ним. Сьогодні він не тренується, ми телефонували до його тренера з коледжу в США, до його батьків, розповіли про ситуацію, тому що всі хвилюються. Зараз Хоелю не дозволено тренуватися на паркеті. Він займається у воді, в басейні, проходить повільну реабілітацію, але йому не можна стрибати зараз.

Чи залишиться Хоель у збірній? Тепер усе залежатиме від його батьків, тренера і, найголовніше, лікаря. Якщо лікар скаже, що потрібно декілька днів, то він повернеться в стрій, якщо ж пару тижнів — це неприйнятно, він не зможе набрати потрібну форму для змагань. Тож тепер все залежить від висновку лікарів, на який ми чекаємо».

Кандидат до національної збірної України Ігор Зайцев:

«Поки що нам важко, адже повертаємося до активних тренувань після великої перерви. Хоча всі хлопці й підтримували форму, але зараз у нас великі навантаження, оскільки перший збір присвячено фізичній підготовці, тренування тривають 2-3 години. Я вже звик до тренувального процесу Майка Фрателло. І з усіма хлопцями ми добре знайомі – перетиналися в Суперлізі та і в збірній уже провели чимало часу разом».

Кандидат до національно збірної України Олександр Липовий:

«Я завершив клубний сезон 25 червня, тому мав мало часу для відпочинку. Але час на відпочинок я використав по-максимуму, і 16 липня прибув до розташування збірної. У попередніх матчах ми добре проводили першу половину, а в другій був певний спад у фізичних кондиціях. Тож тренер зробив акцент на підтримання фізичної форми. Так, у деякі моменти важко, але ми справляємося. Тренер проводив активну ротацію, тож не думаю, що була ставка на результат, він хотів подивитися, як ми читаємо гру, як діємо в захисті, в яких ми кондиціях. Ми виконали хорошу роботу, тренери нам допомагали. Головним було, перевірити в яких ми кондиціях і подивитися всіх заявлених гравців».

Кандидат до національно збірної України Станіслав Завадський:

«Це були перші матчі в моєму житті за національну збірну. На початку було присутнє хвилювання. Хвилювання пройшло, залишилася гордість грати за країну. В товариських матчах у Словенії багато чого не вдавалося. Хоча були й хороші моменти, не можу сказати, що рівно провів цей турнір. Передусім у збірній відстоюєш честь своєї країни, тим більше це важливо нині, в такий нелегкий час хочеться зробити щось хороше для людей, підняти дух. Всі старалися, і я в тому числі, викладатися на всі сто. Всіх хлопців у збірній знаю, хоча й не дуже тісно, мало з ким з них грав у одному клубі. Добре знаю Дмитра Глєбова – з ним мене поселили в одному номері, з ним найбільш дружні стосунки, решта хлопців теж добре прийняли мене в колективі».