Жіноча збірна України U18 завершує підготовку до чемпіонату Європи (Дивізіон В), який стартує 30 липня в Румунії. Про перебіг зборів, контрольні матчі та суперників на чемпіонаті прес-службі Федерації баскетболу України розповів головний тренер жіночої юніорської збірної України Олексій Давидов.
- Добігає кінця підготовка до чемпіонату Європи. Розкажіть, будь ласка, як проходили збори, над чим працювали? Чи задоволені роботою дівчат?
- Ми працювали з 15 червня, але, на жаль, досі не зібралися в повному складі. Досі немає з командою нашого основного гравця Ольги Яцковець, котра була задіяна в молодіжній збірній на чемпіонаті Європи в Іспанії. Орієнтовно ми на неї очікуємо 25 липня, тобто проведемо разом з нею мінімум тренувань. Інший гравець, котрий був на чемпіонаті Європи в Іспанії, – Вікторія Кондусь - приїхала декілька днів тому. На жаль, під час зборів була велика кількість травм. Це пов’язано з тим, що дівчата не готові до навантажень, які ми запланували їм дати. Дуже мало гравців, котрі протягом сезону тренуються двічі на день, в основному тренування у них 3-4 рази на тиждень. А в збірній дещо інший режим, інші вимоги. Дівчата старалися, тому подекуди організм давав збій. Дехто з гравців приїхав на збори з не залікованими хронічними травмами. Ще одна проблема в тому, що більшість дівчат їздили здавати документи, вступати до університетів. У червні доводилося відпускати зі зборів на здавання ЗНО, потім – здавати документи, а зараз просто напередодні чемпіонату Європи дівчата їдуть складати іспити для вступу до ВНЗ. Тому я не можу бути повністю задоволеним підготовкою збірної.
- Ви кажете, що були травми в процесі зборів. Чи всі гравці наразі здорові, готові їхати на чемпіонат Європи?
- Наразі травмована і з дуже примарними шансами на відновлення Олена Бойко, у неї проблеми з Ахілловим сухожиллям. Вона бадьориться, але травма серйозна. Я не братиму на чемпіонат Європи гравців, котрі мають травми. Тільки-но відновилися Катерина Тихонова і Юлія Мусієнко. Всі, хто були травмовані, вже поїхали додому.
- Серед тих, хто поїхали додому, є гравці, на допомогу яких у Румуні Ви розраховували?
- Я розраховував абсолютно на всіх. Я навмисно запрошував на збори дівчат, котрі раніше не були в збірній, для того, щоб вони склали конкуренцію тим, хто має досвід роботи в збірній, щоб ті не відчували себе незамінними. Це важливо психологічно – відчувати конкуренцію інших гравців, котрі хочуть довести, що вони теж гідні грати в національній команді. Цього року з нами на зборах були троє гравців, котрих раніше не викликали до збірних. На жаль, двоє з них травмовані, тож залишили табір збірної. Вони виявилися неготовими до навантажень, які потрібно витримати при підготовці до чемпіонату Європи.
- В рамках підготовки ви зіграли спаринги в Білорусі. Розкажіть, будь ласка, про ці матчі. Які завдання Ви ставили? Чи задоволені Ви тим, як грали дівчата?
- Тоді ми тільки-но розпочали підготовку, робили акцент на фізпідготовку, тож нам не дуже зручно було грати. Це був наш єдиний виїзд на товариські матчі. Я повіз туди команду без двох основних гравців – Кондусь і Яцковець, котрі перебували в молодіжній збірній. На той момент у нас не всі були здорові. Нам дали змогу повезти на товариські матчі 14 гравців, за що я вдячний Федерації. Я дав пограти абсолютно всім, мені було дуже важливо побачити кожну потенційну кандидатку до збірної в ділі. Там ми не ставили мету награти склад, а було завдання подивитися кожного гравця, дати змогу зіграти всім, незважаючи на помилки. Говорити про якісь взаємодії, про командну гру було зарано, ми були на початку шляху, нині ми вже в іншій формі, і зіграли би, звісно, краще.
- У нинішніх кризових умовах ви мали лише один виїзд на товариські матчі. Як це може позначитися на підготовці?
- Це обов’язково позначиться на підготовці. Я вдячний команді ветеранів «Ледіс Легіон», з якою ми періодично проводимо спаринги. Вони досвідченіші, вони сильніші, для нас це дуже корисно. Однак потрібно грати і зі своїми ровесниками. В деяких ситуаціях гравці «Ледіс Легіон» на своєму досвіді читали на два-три кроки вперед те, що хотіли зробити наші дівчата. Тут ми можемо виділятися лише кращими фізичними кондиціями, а в розумі, в технічній підготовці ми поступаємося, не може гравець у 16-18 років так читати гру, як це роблять досвідчені спортсменки. А ми грали проти таких майстрів, як Наталія Жержерунова, Олена Вергун… Дівчата багато чому у них вчаться. Втім, поки що ми не можемо зіграти в повному складі - то одні дівчата їдуть вступати до університетів, то інші. Тож ми ще не награли склад, як належиться.
- У першому раунді чемпіонату Європи ви гратимете зі збірними Кіпру, Фінляндії, Німеччини та Словаччини. Що Вам відомо про суперників? Чи бачили їх, можливо, на чемпіонаті Європи U16?
- У мене зібрана інформація про суперників, однак вона не цього, а минулого року. Зі збірною Німеччини ми грали два роки тому і рік тому, склад знаємо, єдине, там змінився тренер. З командою Словаччини ми ніколи не зустрічалися. Словачки торік грали на чемпіонаті світу, на youtubeвикладено їхні матчі, я всі їх переглянув. Зі збірною Фінляндії ми грали торік на чемпіонаті Європи, ця збірна тоді була четвертою. Тож ми маємо уявлення, з ким гратимемо. Не маємо інформації лише про команду Кіпру, яка є чемпіоном Дивізіону С і вирішила спробувати свої сили в Дивізіоні В. Бачили ростер збірної Кіпру, знаємо, що у них дуже висока команда.
- Які завдання Ви ставите перед командою на чемпіонат Європи?
Завдання у нас завжди одне – вийти до Дивізіону А. Однак спочатку ми маємо вийти з групи – у нас найважча група на чемпіонаті: Німеччина – торішній чемпіон, Фінляндія – четверте місце, Словаччина – учасниця чемпіонату світу, яка якось випадково застрибнула до Дивізіону В. Якщо ми вийдемо з такої складної групи, матимемо психологічну впевненість, боротимемося за вихід до Дивізіону А.
