Результат жіночої юнацької збірної України на чемпіонаті Європи U-18 у Сараєво на перший погляд прийнятний, але насправді невтішний – 13 місце у дивізіоні В. Хоча завдання-максимум було повернутися до дивізіону А, що гарантували б перші три позиції. Тупцювання на місці триває з року в рік, як рвонути вперед? Свою пропозицію, яку інакше, як "розрив шаблонів" і не назвеш, висловив головний тренер БК "Франківськ" і жіночої збірної України з баскетболу 3х3 Юрій Процюк.
- Не мені судити результат виступів, але сама тенденція – останні 10 чи 20 років у нас підготовка одна й та сама. Ми місяць до початку чемпіонату Європи збираємо цих дівчат з різних клубів, в кращому випадку вони ще мають можливість поїхати на міжнародний турнір. Один, два, три турніри максимум і їдуть на Європу. Тобто, фактично бракує зіграності гравців. Тому що гравці представляють різні клуби. Бачимо, та сама Білорусь, яка виступала одним клубом – дівчата мають зіграність і краще одна одну розуміють. Чогось трошечки нас не вистачило у грі з Білоруссю (Підопічні Елеонори Чек поступилися 68:73 і не вийшли з групи – ред.). На мою думку в плані експерименту було б доцільно попробувати на наступний рік дати можливість цій збірній U-18 виступати в чемпіонаті України з дозволу ФБУ однією командою, як U-18, дівчатами 1999 року народження. І друга ситуація – заявити цю команду U-18 у змагання центрально-європейської ліги, де виступають команди Австрії, Чехії, Угорщини, Румунії, Словаччини, зараз йдеться про приєднання поляків. Тобто ми одержимо що? Що збірна України U-18 буде виступати у центрально-європейській лізі. Наша підгрупа буде охоплювати шість команд – це 5 турів домашніх і 5 виїздних з командами інших країн. Ми одержимо 20 ігор, бо ігри спарені, на попередньому етапі, а якщо дасть Бог ми попадемо у четвірку, зможемо взяти участь у плей-оф. Таким чином ми одержимо 20 ігор мінімум європейських змагань, плюс одержимо матчі у Чемпіонаті України, нехай не у суперлізі, а у вищій лізі окремою командою в порядку виключення заявити. Тобто коли команда зіграє мінімум 40 ігор у чемпіонаті а то і, будемо сподіватися, 50 однією командою, 1999-м роком народження, тоді ми зовсім іншу ситуацію побачимо. Ці люди, які приїдуть потім на збори перед Чемпіонатом Європи, вони вже будуть зіграні і мені здається – буде більше шансів показати кращий результат на чемпіонаті Європи.
- А як ви собі уявляєте картину, що збірна команда братиме участь у клубних змаганнях. Це ж національний чемпіонат, клубні змагання.
- Звичайно, проблеми немає жодної. Я можу пожертвувати своїм баскетбольним клубом "Франківськ", щоб вони усі виступали під прапорами баскетбольного клубу "Франківськ". Жодних пробем немає, тільки волю треба керівництва. Тому що треба щось міняти. Ми у дивізіоні В не потрапляємо у Топ-8. Ми робимо роками одне й те саме. І нашу роботу, тренерів, чогось визнають незадовільною, а наступного року ми знову робимо те саме. Це в корні неправильно і це моя принципова позиція. Тому що потрібно мі-ня-ти (промовляє по складах – ред.). Міняти. Нехай будуть тренерами збірної України ті тренери, кого призначила Федерація Баскетболу. Я готовий бути третім, 64-м тренером на цій команді, допомогти в організаційному плані, у якихось моментах. Тим більше, для мене найголовніше – це змагання 3х3. Якщо ці шість чоловік – Фастова, Любінець, Сидорак, Боярчук, Ковалевська і Бабич – будуть в одному клубі, разом виступатимуть під час сезону, я на ці шість чоловік розраховую на наступний рік у змаганнях 3х3 U-18. Тому що цими людьми ми зможемо боротися за медалі чемпіонату Європи з баскетболу 3х3. Тому цю шістку, двері у збірну звичайно ж відчинені для всіх, але це ключові гравці нашої збірної, тому протягом сезону, я буду намагатися, щоб вони зіграли якомога більше міжнародних змагань, виключно 3х3 в різній ротації, щоб ми могли розраховувати на те, щоб боротися за медалі. Тому що, не хочу хвалитися, але усі збірні 3х3 за три останні роки, що я треную, досягали результату і виконували ті завдання, які перед нами ставила Федерація Баскетболу України.
- А ставлять найвищі завдання.
- Однозначно, де ви бачили, щоб завдання були низькими. Тільки виходи до фінальної частини чемпіонатів Європи, світу, боротьба за медалі і чемпіонство (нагадаємо, жіноча збірна України з баскетболу 3х3 під керівництвом Юрія Процюка минулого року виборола срібло Перших Європейських Ігор у Баку – ред.).
