Миколаїв удруге за останні 15 років зіграв у півфіналі чемпіонату України. Про підсумки сезону для команди в інтерв’ю niknews.mk.ua розповів її тренер Володимир Полях.
- Володимире Романовичу, як ви оцінюєте виступ команди в чемпіонаті України?
- За результатом, безумовно, сезон завершився для нас успішно. Адже ми дійшли до півфіналу. На презентації команди МБК Миколаїв перед початком чемпіонату нас підтримав очільник обласної адміністрації Олексій Савченко і поставив завдання на сезон, а саме, фінішувати не нижче п'ятого місця. Якийсь час здавалося, що виконати поставлене завдання не вдасться. Потім МБК Миколаїв несподівано для багатьох пробився до квартету найсильніших. Несподівано для багатьох, але тільки не для нас. Таким результатом ми змогли порадувати наших уболівальників лише вдруге за 15 років.
- Ви сказали «несподівано для багатьох». А була інша думка?
- Звичайно. Уже після того, як ми дещо оговталися від серйозного спаду в грі з середини січня по березень, то стали прикидати можливий розклад на етапі плей-оф. З усього виходило, що МБК Миколаїв в чвертьфіналі зустрінеться з київським Будівельником або Черкаськими Мавпами. Це вони повинні були вирішити в очному поєдинку. І за час, що залишався до кінця регулярного чемпіонату, особливу увагу приділяли аналізу гри саме цих суперників. Зокрема, за рахунок чого іншим командам вдавалося перегравати багаторазового чемпіона країни і черкащан.
- Як не дивно, саме матч в Києві з Будівельником особливо вдався команді.
- Напередодні нашого центрового Олександра Кушнірова визнали найкращим гравцем у своїй номінації. Не хочу сказати, що це завжди вірна посилання для натхнення. Нерідко буває зовсім навпаки. Але тут все склалося.
Та й інші лідери команди зловили кураж і приціл. В ударі були Владислав Тонченко і Денис Носков, Олексій Онуфрієв і Сергій Попов. А коли їм був потрібен перепочинок, теж непогано тримали натиск суперників Антон Давидюк, Костя Анікієнко, Антон Мусієнко, Андрій Хохоник, Денис Бобров, Ілля Жуковський. У цій грі не випав ніхто.
Матч-відповідь у Миколаєві зовсім не був схожий на попередній. Це була гра «на нервах». Ми забили небагато, але і супернику не дозволили взяти реванш (53:50). Чого вартий єдиний забитий киянами «трюльник» за всю гру! Ні найдосвідченіші Анісімов і Дроздов, ні гравці збірної Крутоус і Отверченко, ні легіонер Дугат не зуміли переломити хід боротьби.
- Півфінал та серія за бронзові медалі не принесли миколаївським баскетболістам лаврів. Однак за змістом гри, напрузі майже у всіх матчах наша команда не розчарувала. Як цей відрізок фінішній прямій бачився тренерам і гравцям?
- Для більшості наших баскетболістів поєдинки в четвірці найсильніших команд - рідкісна або навіть єдина можливість в спортивній кар'єрі взяти участь в суперечці за медалі. З іншого боку, постійно грати укороченим складом в 7-8 баскетболістів дуже важко, особливо на фініші сезону. Але, навіть розуміючи це, тренер не може не вимагати від команди повної самовіддачі знову і знову - до фінальної сирени. І я вдячний всім баскетболістам за їхнє ставлення до ігор.
- Формування складу проходило минулого літа, команда провела два повноцінних тренувальних збори, брала участь в трьох передсезонних турнірах. Чому, на вашу думку, підйоми в грі МБК Миколаїв чергувалися зі спадами?
- Завдяки плідній передсезонній підготовці наша команда не перший рік успішно стартує. Але тут слід зазначити, що ще до початку чемпіонату нам довелося шукати заміну Олександру Цикалюку - йому знадобилася повторна операція, і сезон виявився для нього втрачений.
Крім запрошеного вже восени Костянтина Анікієнка, команду буквально в останній момент поповнив Сергій Попов. Їх досвід і майстерність безсумнівні. Але баскетболістам довелося вписуватися в склад і одночасно відновлювати фізичні кондиції. Причому Сергій повернувся на майданчик після серйозної травми.
А ближче до Нового року, за традицією, команди-суперниці стали входити в бойову форму, учасники єврокубків закінчували боротьбу «на два фронти». Конкуренція в кожному матчі загострювалася. І тут деяку перевагу отримали клуби, які по ходу турніру мали можливість поповнювати склади, особливо - легіонерами. Думаю, не випадково в другій половині чемпіонату найпотужнішу і стабільну гру продемонстрували черкащани. Та й южненці і одесити теж проводили кінцівку набагато впевненіше, ніж ми. А безумовні фаворити сезону - дніпровці - після травми Мішули поступилися в боротьбі за«золото».
- Чемпіонат завершено - що чекає попереду?
- Ми обговорили підсумки сезону з президентом МБК Миколаїв Миколою Бобровим. Він 24 години на добу думає про команду і про те, як зробити, щоб жоден з гравців був усим забезпечений. Микола Євгенович - справжній президент і дуже досвідчений керівник. Під його керівництвом МБК Миколаїв просто зобов'язаний прогресувати.
Я висловив свою думку, яких баскетболістів нам бажано запросити на майбутній сезон - всі їхні контракти закінчилися в день останнього матчу чемпіонату. Микола Євгенович поговорив з кожним гравцем перед літньою перервою. Про зроблені висновки і прийняті рішення, вважаю, стане відомо в середині літа.
А поки хочу подякувати за спільну роботу в сезоні 2017-2018 років всіх гравців МБК Миколаїв: Дениса Іванова, Олександра Кушнірова, Олексія Онуфрієва, Владислава Тонченка, Дениса Носкова, Сергія Попова, Антона Давидюка, Костянтина Анікієнка, Антона Мусієнка, Андрія Хохоника, Дениса Боброва, Іллю Жуковського, Максима Шепілова. Звичайно ж - президента нашого клубу Миколу Боброва, моїх партнерів Сергія Кірлана і Юрія Сергієнка, директора клубу Олексія Бєскова, адміністратора Ігоря Сільковського, а також доктора команди Сергія Яровенко та фізіотерапевта Андрія Яровенко.
Також хочу висловити слова величезної подяки нашому шостому гравцеві - миколаївським уболівальникам. Вони заповнювали трибуни спортшколи «Надія» на кожному матчі. Ми відчували їхню підтримку від першої до останньої хвилини. Адже ми граємо для них.
