Головний тренер чоловічої збірної України U-16 Віталій Черній розповів про підготовку до чемпіонату Європи у Дивізіоні В. Розмова відбулася після першого спарингу його підопічних зі студентами НУФВСУ (перемога збірної U-16 64:63).
Черній розповів про підготовку, тренерський штаб, можливий приємний клопіт з вибором Топ-12 до остаточної заявки і клубний етап своєї кар’єри.
- Ми зібралися 23 червня. Було достатньо часу, аби гравці пристосувалися до вимог тренерського штабу, влитися у той стиль, який ми будемо сповідувати. Такі ігри дуже важливі, бо тренування – це тренування, а будь-яка гра – це перевірка на міцність, перевірка реакції на неординарні дії суперника, які виникають у грі і обов'язково будуть на чемпіонаті Європи. Дуже вдячний команді Університету фізкультури, що вона пішла нам назустріч. Ми зіграли плідний спаринг, який дав багато інформації для роздумів. Але відсотків на 30 я задоволений тим, що ми відпрацьовували. Є ще запас. Знов-таки, кістяк, можливо є, але є багато хлопців, які стукають у двері збірної і які готові грати за збірну на данному етапі. Бо тури Євроліги, у яких хлопці змагалися протягом сезону – це прекрасна нагода, щоб вони змогли награтися, награти склад. Але є ще хлопці, які також готові допомогти, які не були задіяні у цьому турнірі восени-взимку-навесні., але готові посилити склад. Тому завдання тренерського штабу – не помилитися, зробити вірні висновки, створити боєздатну команду, яка має виконати головне завдання. А вона найвища – потрапити до Дивізіону А. Повторюся – вилетіти з Дивізіону А дуже легко, потрапити – дуже важко. Знаю це на власному досвіді. Але нема завдань, які не можна вирішити. То ж будемо старатися виконати її.
- Про що свідчить мінімальний рахунок 64:63 на вашу користь?
- Хлопці грають під навантаженням. У них тільки один вихідний був за цей час. Тому їм важко зараз, вони мають пристосуватися до нових вимог. Є хлопці, які трохи не вписуються у той ритм, стиль гри – це все час. Потрібен час і ми налагодимо повністю взаємодії, які нам потрібні і ось ці ігри дуже нам стануть при нагоді. 7 липня (о 18:00 у СК Меридіан – ред.) ми зіграємо ще один спаринг, потім буде незначна перерва, присвятимо її тренуванням і підготовці до турніру у Болгарії. Але, знов таки – щоб ми не казали – це тренування, тренувальні ігри. Наша мета – Сараєво, чемпіонат Європи у Дивізіоні В з правом виходу до Дивізіону А. І усі наші намагання і прагнення підводимо саме до цієї мети.
- Поки що Вас ніхто не розчарував, чи може Ви відкрили когось для себе з нового боку?
- Є позитивні моменти, які для нас, тренерського штабу, відкривають очі. Бо є хлопці, які неординарно зіграли на своїх позиціях. Ми намагаємося знайти… знов таки, це напевно та збірна, яка добре укомплектована у задній лінії. У моїй практиці це напевно вперше – це майбутнє України, де є гравці, з них можуть вирости кваліфіковані виконавці саме задньої лінії. Бо для України це така проблема – ми постараємося їх виховати і підготувати до національної збірної. У нас є ще запас міцності у вигляді гравця, який сьогодні не грав. Він травмований, проходить реабілітацію – це Герман Мелашич. О ж я з оптимізмом дивлюся у майбутнє.
- З оптимізмом, тобто Вам буде складно обрати Топ-12 до остаточної заявки на чемпіонат?
- І так теж. Але це приємний клопіт. Деякі тренери скажуть – у мене є кістяк, 8 хлопців, достатньо. Я вважаю, якщо є вибір – треба їм користатися. Інше питання – правильно зробити цей вибір.
- Більшу частину часу ви проводили у клубі (у Литві, в Літкабелісі, тоді з командою працював асистент Чернія Володимир Чурсін – ред.), швидко знайшли спільну мову з хлопцями?
- Скажу так, коли були тури у Литві, я був практично на всіх матчах. Я приїздив, навіть коли мав напіввихідний, їздив і дивився матчі, переглядав команду. Плюс – мав усю відеоінформацію, отримував оперативно інформацію від тренерського штабу. Тобто я не з чистого аркуша увійшов сюди. Я хочу подякувати Володимиру Чурсіну, Террі Мерфі. Вони виконали дуже великий обсяг роботи, і цього, і минулого року. Вон працювали і грали з цими хлопцями. У мене гарні помічники. Я радий тому, що ми працюємо разом. Але знов таки – у нас ще усе попереду і належить виконати багато роботи. Я впевнений і в асистентах, і у менеджері, і, звісно, у хлопцях.
- Насамкінець запитання клубного характеру. Ви продовжите працювати у Литві?
- Поки що тут три крапки. Продовження контракту відбуватиметься протягом найближчого тижня. Або його пролонгують, або ні. Тому наберемося терпіння. Звісно, дуже добре, коли в тебе вже є робота, і ти знаєш, що очікує тебе далі. Але така тренерська доля – очікувати. Щойно буде інформація – поділюся з вами.
