Жіноча збірна України U-16 виграла Великодній Єврокубок, що відбувся у Празі 13-16 квітня, з максимальним результатом – усі п’ять матчів завершила на свою користь. Чи можна, спираючись на цей виступ, робити далекоглядні висновки і очікувати успішної гри від дівчат на чемпіонаті Європи? Відповідає головний тренер збірної Валерій Жартун.
- Коли робили Проект U-15, він передбачав, що у нас був трохи провал по 2001-му року народження, дуже мало команд, і в основному грають 2002-го року народження. Тому ми так розуміємо, що цьогорічний склад збірної буде складатися з половини дітей, а може і більше 2002-го року народження. І головне завдання, яке ставила Федерація – підготувати команду на наступний рік. Щоб вибрати кращих дітей 2001-го року народження, які дійсно мають грати на цьогорічному чемпіонаті Європи і готувати 2002-й рік народження для того, щоб наступного року вони були готові показати результат, якого ми прагнемо, щоб потрапити у трійку і перейти до дивізіону А. При цьому завданні ми все одно ставитимемо максимальні завдання на цей рік і будемо грати не просто, щоб награвати 2002, а грати на максимальні завдання. Цей турнір дав можливості спробувати – ми маємо тренерські заготовки, системи захисту, нападу, і подібні турніри ми використовуємо для того, об визначитися і подивитися – чи можемо ми ці системи застосовувати з цими дітьми, чи підходять вони нам, під цих дітей, які є зараз, щоб їхати на чемпіонат Європи з певними завданнями, цілями, а не просто приїхали для участі.
- Задоволені рівнем баскетболу на турнірі? Зрозуміло, ви були кращими, бо у вас зібрані усі найкращі, а суперники – клубні команди, так?
- Так. Ми для того і заявлялися у на рік старшу вікову групу, бо ми розуміли, що ми збірна і не було сенсу грати по своїй віковій групі. Хотілося сильніших суперників, щоб були. Одне радує, що діти 2000-го року народження фізично сильніші, і ми побачили у боротьбі з ними в першу чергу ті проблеми, над якими будемо працювати. Якщо ми обираємо 12 кращих дітей України і ми готувалися 5 днів на зборах – звичайно, нам було простіше. І ми перші два дні поки були свіжі, поки увесь цей нон-стоп не вплинув фізично,то було занадто легко. А потім вже зіткнулися на втомі, грати зі старшими було вже складніше. Завдання було на цей турнір – у першу чергу відібрати найкращих дітей і визначитися з командою. Адже ми дуже хочемо влітку, коли ми будемо сідати на перші збори і готуватися до чемпіонату Європи, щоб ми не вибирали кращих дітей, а готувалися до чемпіонату Європи. Тому цей турнір і усе, що проходить до початку навчально-тренувальних зборів, йде для того, щоб передивитися і визначитися зі складом, з дітьми, яких ми будемо готувати, щоб була повноцінна підготовка команди. Не відбір, а підготовка команди на чемпіонат Європи.
- У дітей вже очі не розбігалися, що вони за кордоном і їм хотілося погуляти, чи вони були зосереджені на баскетболі?
- В першу чергу я хочу створити колектив, який боротиметься за себе, один за одного і за Україну. Мені дуже приємно бачити, що у нас складається колектив. Приємно бачити, що у нас 12 гравців – у колективі. Це дійсно була єдина команда, яка і переживала одна за одну, і співали гімн, і раділи разом. Приємно бачити, що ми починаємо готувати колектив. Саме колектив.
- Дівчатам дали настанови після завершення турніру і зборів?
- Ми ще перед цими зборами попросили дівчат завести окремі зошити, щоденники баскетбольні. У них ми просили і вимагали, щоб вони записували усю інформацію. Адже у клубах є своя інформація, свої схеми і свої ігри. Мені дуже сподобалося, що малі діти, а поставилися дуже серйозно. Усі приходили, приносили, показували, перепитували, чи правильно усе написали. Щоб на наступний раз, коли ми зустрінемося, діти були готові. Щоб ці навчально-тренувальні збори не проходили впусту. Головне завдання цих зборів і турнірів – краще підготуватися до літа. Щоб літом була якісніша робота.Ми домовилися з ними, що вони мають обов’язково записувати те, про що ми говоримо, усі наші схеми і у захисті, у нападі, як ми граємо і що вимагаємо. Дуже приємно що діти з розумінням до цього поставилися. І переписували кілька разів, спочатку не виходило. Потім усе закреслювали, писали нове. Тобто на цьому етапі дуже приємно бачити бажання дітей змінювати себе. І головний плюс цього турніру – діти відчули, що таке збірна, що таке відповідальність, яка впаде на їх плечі. Адже чемпіонат Європи – це насамперед відповідальність перед собою, перед країною. Ти представляєш країну.
