Головний тренер студентської збірної України Валерій Плеханов розповів про хід підготовки команди до ігор Всесвітньої Універсіади (відбудеться на Тайвані з 19 по 30 серпня)
Початок підготовки студентської збірної
Турніром у Китаї я дуже задоволений, хоча спочатку я намагався від нього відмовитися. Основна причина, того що я нехотів туди їхати пов’язана з тим, що я не люблю виїзджати будь-куди з непідготовленою командою. Проте було прийняте рішення розпочати збори раніше на 10 днів, для того щоб мати 2 повноцінних тижні для підготовки, награвання складу. Пробема була в тому що не могли отримати у своє розпорядження Закурдаєва, Кобця і Петрова, гравці важливі для нас. Вони долучилися до нас уже у Києві. Відтак коли ми починали турнір у Китаї ми у такому складі не провели жодної повноцінної гри, ба навіть повноцінних тренування. В Києві у нас була невеличка пристрілка. Хлопці, які під’їхали пізніше грамотні, вони швидко усе схопили і усі моменти браку розуміння швидко пройшли.
Мене дуже потішила атмосфера у команді. Усі хлопці знають один-одного, розуміють один-одного і допомагають один-одному. Сам турнір у Китаї був надзвичайно цікавим, починаючи від прекрасної організації і хорошим рівнем команд.
Суперники на турнірі у Китаї
Збірна Ірану — минулорічний переможець. Я й досі вважаю, що це найсильніша команда серед усіх учасників. Вони нас звісно недооцінювали, наші гравці для них були незнайомі, а у них чимало хороших виконавців, які перемагали на першості Азії. Ми почали агресивно із ними і несподівано для них повели у рахунку, У другій половині вони почали діяти більш серйозно і тут наша збірна продемонструвала характер. Ніхто з хлопців не прогнувся, було кілька сутичок на майданчик вибігали усіма командами, гра була справді чоловічою, билися один за одного. Досвід іранців таки вдався взнаки і вони дотягнули до овертайму, можливо ще додала свого акліматизація, переліт був довгим і ми завершення гри провалили. Хоча сам матч я заношу у актив. Це був цікавий і корисний матч, ми відчули свою спроможність.
Друга збірна Китаю — ми дали закинути їм лише 52 очка при тому що їх дуже сильно підтримували трибуни і суддівство було домашнім., проте ми виграли. Їхня команда по віку була десь близькою до нашої, вони зіграні, уже провели 3 подібних турніри. Вони потренуються, зіграють турнір і переїжджають до іншої провінції, щоб знову пройти цей цикл. Тут згадаю Сашу Кобця, який у середині четвертої чверті закинув 2-3 дуже важливих кидки.
Національна збірна Білорусі мала хороші шанси на вихід з групи, я спілкувався із Єгором Мещеряковим, для них це важливий етап підготовки, адже їм ось починати відбір на Євробаскет. Вони почали дуже добре, але у другій чверті ми взяли ініціативу у свої руки і потім після перерви надійно утримували свою перевагу.
У півфіналі ми грали проти однієї із австралійських команд, вона була третьою у минулому чемпіонаті. До Китаю приїхала із кількома гравцями, які хотіли укласти контракт. У групі вони перемогли усіх суперників із хорошим відривом. Гра була дуже важкою, ми могли виграти її у основний час, овертайм — це суцільні нерви, коли ми вели, але десь за 30 секунд до кінця випустили австралійців вперед. У підсумку ми програли одне очко і у нас був останній кидок, який не влучив Клим Артамонов, при тому що м’яч катався по дужці, але у кошик так і не впав.
Підсумки китйського періоду підготовки
У нас грали постійно майже усі хто полетів, коли було ушкодження у Юри Кондракова він не виступав, решта гравців ніхто не грав понад 25 хвилин за матч, усі мали +/- рівний час. Можливо десь-комусь не вистачало фізики наприклад Славі Петрову, але він компенсував це за рахунок старання.
Ми хорошу гру демонстрували у захисті, для того щоб виходило у нападі треба трішки більше тренуватися. Я задоволений тим як усе пройшло. Десь ми не змогли ще показати хорошу фізичну форму, але в цілому я задоволений тим як усе пройшло. Відеоматеріали по цих матчах вказали нам на наявні проблеми у захисті і стало очевидним де ми ще могли б додати у нападі, а головне ми відчули, що ми колектив, який до того ж об’єднує ідея. Хлопців, яким байдуже не було.
Поїздка до Естонії
Нас запросила естонська федерація, там ми зіграли саме із студентською збірною два контрольних поєдинки і обидва впевнено виграли. Те як команда виглядає на тлі студентської збірної естонців — мені сподобалося. У першій грі ми влучили понад 50% штрафних, удругій дуже рано отримали фоли і Загреба, і Петров, тому ми догравали без них, різниця у рахунку для нас значення не мала, тому ми пробували різноманітні зв’язки.
Підготовчий збір у Запоріжжі
Повернення в Україну було дуже важким, тому ми почали тренуватися лише 31 числа і будемо тут до 11 серпня, тоді ж ми і проведемо останнє тренування. 12.08 зранку заплановано виїзд на Київ, а увечері переліт через Стамбул у Тайбей. Зараз у нас тренується 14 спортсменів, крім тих хлопців, які їздили, до нас повернулися Андрій Кожемякін і Андрій Мироненко з Дніпра. Власне таким складом ми і працювали раніше, тому у склад на Універсіаду може потрапити будь-хто там місце ні для кого не заброньоване, поїдуть лише 12 найсильніших на той момент, принцип дуже простий.
Стиль гри
Ми граємо у дуже агресивний баскетбол, той який мені подобався завжди, з тотальним пресингом і агресією, тому навіть за 20 хвилин на гру хлопці дуже втомолюються. Наше завдання за останні 20 діб попрацювати над фізикою, над кидками на пульсі, зміснити нашу систему захисту Ще у нас були проблеми з розбиванням зонного захисту, отже над зоною ми працюємо щодня, думаю усі студентські збірні будуть використовувати її. Попередньо у нас є домовленість із Дніпро про товариську гру, але остаточного рішення не ухвалили, я дуже не хочу травм, тому ще розмірковуємо.
Витривалість і адаптація
У Китаї дуже важко переносилася спека + 40 і більше, вона у Сучжоу панувала увесь час, перші дні витримати її було нереально і 5 годин різниці у часі теж фактор принциповий на третій день ми ходили мов варені. Сподіваємося, що тиждень перед стартом нам допоможе увійти у кондиції і можливо ми зіграємо уже там контрольну гру. Робота йде.
Суперники
Матч відкриття ми будемо грати зі студентською збірною Австралії. Там близько 700 вишів і чемпіонат серед студентів грається у кількох дивізіонах. Крім того у нашій групі традиційно дуже сильні збірні Литви й Росії, ми знаємо і про силу команди з Ізраїлю, нам важко поки-що уявити чого чекати від збірної Мозамбіку. Трішки напружує формат, при якому 1 і 2 місця групи одразу грають у чвертьфіналі, а якщо посідаєш третє, то змагаєшся уже за місця від 9 і нижче. В таких умовах кожна гра як остання. Кожну гру треба відіграти на високому рівні. Тим цікавіше. Хлопці знають, що дуже багато залежатиме від нас, якщо ми будемо міцними, якщо ми будемо грати як один колектив, то шанси виступити добре у нас є.
