Юнацька чоловіча збірна України U-18 зіграла перший товариський матч на лютневих зборах. Суперниками підопічних Олександра Ворони став міцний київський аматорський колектив UDави. Попри той факт, що юнаки боролися з дорослими гравцями, їм вдалося здобути у цій грі перемогу.
Товариський матч
Збірна України U-18 – UDави 78:54
У складі збірної України відзначилися: Санон 17, Шорсткий 11, Головчик 9, Войналович 7, Прокопенко 6, Сарочан 5, Коваль 5, Клевзуник – 4 очка
Олександр Ворона, головний тренер чоловічої збірної України U-18:
- Оскільки у нас на перегляді перебуває багато хлопців ми з помічником Олександром Мунтяном застосували у цьому поєдинку таку тактику: розділили їх на п’ятірки плюс по одній заміні і грали по сім хвилин кожною п’ятіркою. Незалежно від того, який результат ця п’ятірка показувала. Переглянули усіх кандидатів. Позитив полягає у тому, що хлопці билися з повною самовіддачею. Так, є певні нюанси, які не сподобалися тренерському штабу. Але ми прекрасно усвідомлюємо, що такий склад ми зібрали лише три дні тому, провели небагато тренувань. Але є хлопці, які нас почули, які старалися виконувати тренерську установку. Але ж ви самі розумієте – 18-річним хлопцям, а деяким ще 17, складно боротися з тим самим Гуртовим, дійсно він зірка українського баскетболу, у півтора рази ширший, сильніший і що важливо мудріший у баскетбольному плані гравець. Мене приємно здивував Коваль, Прокопенко – вони боролися, не поступалися йому. Так, є провали, але вони бодалися з ним, нехай ціною фола зупиняли його, але це гра і вони проявили характер. На тлі Володимира Гуртового молоді хлопці прагнули себе показувати і їм це вдалося. Справили про себе гарне враження.
- За великим рахунком збірники і мають битися у кожному матчі?
- У них іншого виходу нема. Для того щоб потрапити у склад, треба діяти. Мені до вподоби агресивний захист. Скільки б ти не перебував на майданчику – 10 чи 5 хвилин, маєш викладатися на повну. Якщо можеш продуктивно провести дві хвилини, проведи їх якісно, покажи заміну, зроби видох і йди боротися далі. Іншого вибору нема. Якщо цього не буде, їх не буде у складі збірної. Тим більше, що у нас ще є вісім хлопців, які грають і вчаться за кордоном.
- Які потенційно можуть підсилити команду?
- Так, я сподіваюся. Так, я бачив ігри Бачуріна, Чмиренка, підтримую з ними зв’язок у соціальних мережах, очікую з нетерпінням їхнього приїзду, щоб почати плідно працювати. Коли вони приїдуть, рівень тренувань підвищиться. Усе ж таки Америка, Іспанія, Литва – це розвинуті баскетбольні країни. Рівень вимог на тренуваннях зросте, це позитивно має позначитися на фінальному результаті. Ми самі прекрасно усвідомлюємо, яка у нас група на чемпіонаті Європи.
- Група така, що від погляду на склад учасників волоси стають дибки Італія, Іспанія, Сербія.
- Ну, я б так не сказав. Дивіться, у нас нема чемпіонів Європи боснійців, у нас нема срібних призерів – литовців і у нас у групі нема господарів – словаків. А з рештою команд можна грати. Так, це буде викликом для хлопців, для тренерів, але ми поїдемо грати і битися за результат у кожній грі. Тобто, ми не ставимо собі за мету посісти місце якомога вище, ми ставимо собі мету вигравати у кожній грі. Якщо ми це зробимо, результат сам прийде.
- У суботу, 18 лютого, у вас запланований другий спаринг (з Каштанами – ред.) Так само дозуватимете час між усіма?
- Так, хіба що змінемо склад п’ятірок, подивимося інші поєднання. А п’ятірки переглядатимемо ретельно – маємо подивитися, які рішення приймають хлопці у нападі, у захисті, тому будемо вибивати їх із зони комфорту.
