Чемпіоном України з баскетболу 3х3 Lavina Суперліга 3х3 у чоловіків став аматорський колектив UkrDealing. Майстерно прибравши зі свого шляху професіоналів з Черкас, Запоріжжя і Миколаєва вони здобули чемпіонський титул. У чому секрет успіху цих київських хлопців? Розповідає лідер команди, який до того ж став і MVP турніру, Олександр Руденко
- Секрет нашого успіху простий. Ми просто у стрітболі живемо років з 15. Хлопці, з якими довелося грати, звісно професіонали. Але їхня гра дещо відрізняється від стрітбола. Візьмемо команду МБК Миколаїв, з якою зустрічалися у фіналі. Усі хлопці профі, але для деяких з них гра 3х3 – може перша у сезоні. У нас навпаки – усі хлопці досвідчені гравців у баскетбол 3х3. Це напевно один з найважливіших чинників нашого успіху. Плюс, ми підтримували одне одного увесь день, ніхто нікому нічого не «пихав», не доводив. Робили свою справу, старалися вправно захищатися – це і дало свої плоди.
- У цих хлопців-професіоналів дворазові тренування, а як у вас? Пару разів на тиждень збираєтеся?
- Ми теж тренуємося, достатньо, аби добре грати. Не так, звісно, як професійні команди. Але ми усі граємо – хтось у вищій, хтось у першій лігах, хтось у змаганнях аматорів. Але тренувальний процес звісно є. І ви праві, двічі на тиждень хлопці точно тренуються. А може і три. То ж, не можна сказати, що ми не треновані вийшли і обіграли усіх грізних суперників. Тренуємося, але достатньо для аматорів, можна сказати. Втім, гроші за це не отримуємо, відтак не є професіоналами.
- Для вас було принципово стати чемпіонами України, обіграти професіоналів?
- Звісно! Ми на кожному турі зупинялися у напівкровці від перемоги. Завжди входили до топ-4, але чогось завжди бракувало для перемоги на етапах. Потренувалися більше, додали, посилилися, з’явилися додаткові сили – і перемогли. Ось і усе. Не без везіння, звісно. Але прагнення перемогти напевно було більше, ніж у суперників.
- Найбільш важкий матч з п’ятірки поєдинків?
- Найважчий матч? Напевно з Черкасами. Вони чемпіони України у класичному баскетболі, у них два гравця збірної 3х3 Липовцев і Кобець, рівень зрозумілий, але ж ми їх обіграли (21:18 - ред.). Віддали усі сили. Потім їх відновили, як могли і півфінал і фінал провели на другому диханні. Далі вже було легше.
- Які вершини наступні?
- Не знаю, ми аматори, ми нічого не загадуємо. Ми продовжуємо грати, будемо грати, бо це наше життя.