Один з лідерів МБК Миколаїв підсумував в інтерв’ю клубній прес-службі виступи своєї команди у плей-оф Суперліги Парі-Матч. Миколаїв у чвертьфінальній серії позбавив чемпіонства Будівельник, але у півфіналі всуху поступився Черкаським Мавпам. Підсумки попередні, бо на корабелів очікує ще бронзова серія з командою, що не проб'ється у фінал у парі Дніпро - Хімік.
- За підсумками регулярки ти увійшов у п'ятірку найкращих гравців чемпіонату в ролі центрового, якраз перед стартом плей-офф. Які були думки про майбутню серію з чинним чемпіоном Суперліги?
- Не думав про результати ігор у регулярному сезоні з "будкою". Я налаштовувався конкретно на протиборство в плей-офф. Знав, що якщо команда демонструватиме злагоджену гру, яку ми вміємо, як одне ціле, то це принесе нам дивіденди. Не дуже брав до уваги, що став гравцем п'ятірки Суперліги. Хотів насамперед довести самому собі, на що здатний. Настрій був максимально сконцентрований на гру - вийти і показати результат.
- На мінорній ноті команда завершила регулярний чемпіонат, поступившись у Дніпрі та Харкові, у підсумку зайнявши шосте місце в таблиці.
- У мене особисто не було думок з приводу якогось спаду. Так, ми програли дев'ять зустрічей поспіль. Я усвідомлював, що попереду плей-офф, попереду "Будівельник" - суперник, якого потрібно обіграти. Те, що було раніше, мене вже не хвилювало.
- Команда в "Меридіані" перемагає "будівельників" майже у 20 очок. Ти набрав 22 очки за 24 хвилини (найкращий показник у сезоні), зхибивши один дальній кидок. Партнер по команді Влад Тонченко, також, показав кращу статистику в графі очок - 18. В цілому ж п'ять гравців набрали 10+ очок. Згадай моменти перемоги.
- Все вдалося завдяки захисту, повністю віддавалися в цьому компоненті гри, кожен один одного страхував, підтримував. На паркеті була хороша комунікація. Знаєш, як є вислів - від захисту граєш - напад сам прийде. Нам нічого не треба було вигадувати, в захисті стримували суперника, який внаслідок щільної опіки губився і не реалізовував свої атаки.
- На післяматчевій прес-конференції ти не приховував посмішку, складно було не помітити твою радість від першої перемоги в плей-офф, тим більше в Києві.
- Було дуже приємно. Однак це було швидкоплинне відчуття, адже я розумів, що попереду друга гра серії, яка хоч і вдома, але все одно буде важкою. Був упевнений, що гра буде зовсім іншою. На той момент я просто насолоджувався моментом.
- 31 березня в залі "Надії" команда оформила історичну путівку в півфінал (вперше за 15 років). Валідольна кінцівка - 50 очок набрав суперник, в останній чверті всього лише 4 очки. За рахунок чого вдалося святкувати успіх?
- Знову ж таки від захисту - суперник закинув 50 очок за матч. Будемо враховувати втому "Будівельника" після дороги з Києва, але всі були в рівних умовах. У нас напад теж не дуже вдавався. Повторюся, великим плюсом для нас була хороша робота в захисті - Київ не влучив свої чисті кидки. Один з головних чинників успіху - це підтримка вболівальників, які з нами переживали всі емоції і перипетії поєдинку. Буває таке, що просто сили вже закінчуються, ледве біжиш, але наші фани несамовито підганяють і змушують тебе встати і боротися, надаючи енергії. У мене відкривається тридцять п'ятий подих і я починаю нестися і намагатися принести користь команді. За це їм величезний респект.
- У півфінальній сітці плей-офф ми потрапляємо на "Черкаські мавпи", які без особливих зусиль пройшли "Авантаж-Політехнік" у першому раунді. Як розцінював цього наступного суперника, який був на ходу, здобувши одинадцять перемог поспіль?
- Ми прекрасно знали, що в Черкасах буде важко. У них перевага домашнього майданчика, де команда впевнено виступає. Двічі по ходу регулярки ми поступилися там, але налаштовувалися дати бій і змагатися. Я намагався підбадьорити свою команду, що потрібно привозити додому одну перемогу.
- За першу половину першої гри ти оформив дабл-дабл - 14+11 підбирань. Однак потім щось пішло не так.
- Я був засмучений, що спалахнув в кінцівці зустрічі, не стримавши емоцій. Звичайно, шкодував, що повівся на провокацію. Це досі не виходить з голови, так би мовити цей дисквал сидить окремо в голові, так як я підвів команду. Що стосується гри, то було видно, що Черкаси більш злагоджено діяли в захисті і в нападі. У нас гра не заладилася, в цьому є і моя помилка.
- У другій грі серії команда зазнала поразки з великим рахунком, хоч і в перші двадцять хвилин була дисципліна в захисті.
- Черкаси у другій половині спіймали кураж, почавши потрапляти з-за дуги. Це психологічно вплинуло на нашу команду і підсумковий результат.
- Серія переїхала до Миколаєва. Гра в "Надії" нагадала матч з "Будівельником" - аналогічний трилер до останніх секунд. Ти знаходився поруч з командою, переживав, підказував партнерам з лавки запасних. Чого не вистачило все таки для перемоги?!
- Не повірили, що після двох поразок у Черкасах можемо обіграти цю команду. Начебто і в захисті непогано діяли, в нападі щось виходило, що в принципі також як і у суперника. Черкаські мавпи виглядали впевненіше в ігрових взаємодіях, зрозуміло що вони були на підйомі, повівши 2:0 в серії.
- Після гри пішли коментарі, що з Кушніровим б перемогли. Андрій Хохоник на прес-конференції сказав, що команда хотіла перемогти, щоб Саша Кушніров зміг вийти на четверту гру, відбувши тим самим дискваліфікацію.
- Я не прихильник можливих варіантів - "а що якщо" ,,, Якщо та якби. Я не любитель цього. Склалося за фактом - значить так і є. Команда і без мене добре грала. Я б звісно допоміг, намагаючись реабілітуватись. Антон Давидюк - великий молодець, якісно провів зустріч. Проте не вистачило. Черкаси знають можливості Онуфрієва та Носкова, яких вони "закрили". Капітану нашому не дали виконати свої кидки, які йому вдалися у другій грі. Можна було уникнути безглуздих втрат, не збиватися на індивідуальну гру, більш спокійно грати, утримуючи перевагу. Хоча і загострення пристрастей було високе - нерви і сумбур були, ясна річ.
- Трибуни незалежно від поразки вітали команду стоячи, співаючи голосно "МОЛОДЦІ".
- Це тому що реально була хороша баскетбольна гра, боротьба. Вважаю, що так повинно бути завжди в незалежності від перемог/поразок. Сьогодні ми зазнали невдачі, завтра - відсвяткуємо успіх. Для команди важлива підтримка при будь-якому кінцевому результаті. Наш уболівальник - це повноправний гравець команди. Питань нуль - якщо по факту ми провели погану гру. Критика по справі відіграє важливу роль у психології колективу. Я особисто віддаю перевагу критиці, ніж похвалі, вона більше мотивує, заставляє зрозуміти, над чим варто працювати. Вболівальники повинні розуміти - є ями/спади, але є і злети/підйоми.
- Попереду серія за бронзові медалі Суперліги - 23 квітня перший матч. Суперник визначається у півфінальній парі Дніпро-Хімік. Клуб з Южного поступається у серії 1:2, ще нічого не ясно. У тебе в намірах є реабілітуватися в "бронзовій" серії незалежно від суперника?
- Я їздив до Южного на третю гру серії другої півфінальної пари, спостерігав наживо. Всі чомусь так впевнені, що ми будемо грати з "Хіміком". Команди рівні. Це баскетбол - м'яч круглий - все залежить від кожного окремо взятого матчу. Є думка, що Дніпро сильніше, але гра в Южному показала інше, Дніпро пропустив 99 очок. Серія покаже, хто сильніший. Неважливо, з ким ми будемо грати за бронзові нагороди, я буду грати свою гру, допомагати команді, старатися на 110%. Для МБК "Миколаїв" зручно, звичайно, буде зіграти з "Хіміком", у географічному плані ближче. Якщо ми зіграємо щільно в захисті, як у Києві в першому раунді, то нам без різниці з ким грати.
- Вболівальники залишають коментарі в офіційних сторінках клубу в фейсбук і instagram, що вперше за 15 років у команди є можливість завоювати медалі чемпіонату і стати бронзовими призерами. Тяжіє це як-то, є певний моральний вантаж за результат? Люди вірять в команду.
- Я коли з Черкасами починав серію, думав про перше місце, про золоті медалі. Зараз хочеться не те, щоб завоювати бронзу, а довести всім, що "Миколаїв" чогось вартий. Ми - одна команда. Це нам по силам - треба вірити в перемогу і успішний результат.
