Одним з тих, хто брав участь в останніх двох офіційних матчах Україна – Словенія, є Клим Артамонов. Було це торік, у кваліфікації Чемпіонату Європи, бар’єр якої Україна подолала у тому числі і завдяки Артамонову. «Жовто-сині» тоді поступилися словенцям у гостях 77:84 і вдома 69:80. Тепер турнірні шляхи цих суперників перетнулися знову, вже в 1/8 фіналу чемпіонату Європи. Клим Артамонов поділився очікуваннями від чергового протистояння Україна – Словенія і не приховував позитивних вражень щодо виступу команди на груповій стадії в Ізраїлі.
- Насамперед відзначу, що вихід до 1/8 фіналу чемпіонату Європи (другий в історії – ред.) для наших хлопців вже вагомий здобуток. І для України це – велика перемога. Дуже добре пам’ятаю обидві гри зі словенцями у кваліфікації. І виїзну, і домашню. Ще тоді зробив для себе висновок – з ними можна грати. Євген Мурзін у протистоянні з ними тоді використовував більш високу п’ятірку. Коли Бобров був третім, а Пустовий з Кравцовим грав четвертого-п’ятого. Ця схема доволі непогано працювала зі словенцями. Але зараз навряд чи це вийде, бо Артем і Слава два центрових. А травмованого Фесенка нема. То ж, я думаю, тренери знайдуть якісь інші козирі. Так у словенців сильні гравці, хто в НБА, хто у Євролізі. Але це живі люди, вони так само помиляються. І нам усе по силах! Усе в наших руках.
- Яке враження справляв на тебе у кваліфікаційних матчах, скажімо, лідер словенців Горан Драгіч?
- Зрозуміло, що це досвічений гравець. Проти нього складно грати, бо він дуже добре відчуває кожного захисника, відчуває контакт. Гарний прохід у нього, він майже безпомилково оцінює ситуацію. То ж багато чого залежить від того, чи зможуть хлопці його зупинити. Тоді шанси на успіх зростуть.
- Що ми можемо протиставити словенцям?
- У нас насамперед команда грає. Усі хлопці більш-менш намацали свою гру. Тренер впроваджує довгу ротацію. Думаю, наші хлопці не чим не гірші і можуть це довести.
- На груповій стадії збірна України провела п’ять матчів. Якісь з них припали тобі до душі?
- Звісно, сподобалася перемога над Грузією. Її важливість важко переоцінити у психологічному плані. З Ізраїлем команда теж грала самовіддано і перемога є цілком логічною. Також мені сподобалася гра з італійцями, хоч вона і було програшною. В італійців був великий відсоток влучань і обіграти їх було складно. Але тим не менш малюнок гри українців явно простежувався. І у грі з німцями також. З Литвою так, був провальний матч. А ось з Італією гра показова була у плані бажання і боротьби. На мій суб’єктивний погляд. Просто щось не вийшло. Але сподіватимемося, що усе те, що не виходило у матчах у групі, вдасться реалізувати в 1/8 фіналу.
- З кимось з хлопців-збірників підтримуєш контакт?
- Потроху з усіма спілкуюся, привітав хлопців і в цілому радий за команду. Якщо уся Україна разом вболіватиме, перемога прийде. Головне, щоб цього усі прагнули, а не так, що одні бажають успіху хлопцям, інші навпаки.
- Думаєш, деякі чекають, коли ж команда спіткнеться?
- Є і такі. Так ось, я хочу закликати усіх, щоб в 1/8 фіналу підтримували команду від початку і до кінця. Як би там не розвивалися події на паркеті і з яким рахунком ця гра не закінчилася б. Бо, повторюся, вихід до плей-оф – це вже успіх.