Єгор Рижков у новому сезоні захищатиме кольори Ніко-Баскета після двох сезонів у системі Київ-Баскета. Молодий баскетболіст пояснив, чому обрав миколаївський клуб, розповів про роботу з Валентином Берестнєвим та підготовку до нового сезону.
Окремо Рижков відзначив атмосферу на домашніх матчах Ніко-Баскета та розповів, чому зараз для нього важливіший особистий прогрес, а не статистичні показники.
– Ти провів у Київ-Баскеті два сезони, а тепер розпочинаєш новий етап у Ніко-Баскеті. Що стало головною причиною переходу і чого очікуєш від цього кроку?
– Наприкінці весни у мене було декілька пропозицій. Я довго вагався, куди все ж таки піти, і вибрав Ніко-Баскет. Тут дуже хороший тренер і тренерський штаб, який сфокусований на розвитку гравців, що для мене як для молодого гравця надзвичайно важливо.
Також чому я хотів бути саме в Миколаєві – це вболівальники. Вони тут неймовірні! Щогри завжди повний зал, який вболіває за тебе, і це дуже класно. Мої очікування від цього етапу кар'єри – прогрес мене як гравця та як людини. Тут створені хороші умови для цього, тож продовжуватиму працювати, щоб стати кращою версією себе.
– У Київ-Баскеті тобі доводилося поєднувати виступи за основну та другу команду. Наскільки цей досвід допоміг тобі фізично й психологічно підготуватися до ролі, яку ти хочеш отримати в Ніко-Баскеті?
– Фізично я дуже спрогресував, обріс м'язами, у захисті став більш контактним. Та й психологічно навчився справлятися з різними ситуаціями. А яка роль у мене буде тут – усе вирішиться на тренуваннях, це буде рішення тренера. Я готовий до будь-якої ролі. Для мене головне зараз – прогресувати й мати для цього ігровий час
– Літо в тебе вийшло досить насиченим баскетболом. Чи був момент, коли хотілося просто відкласти м’яч убік і відпочити, чи навпаки – після такого сезону відчув, що хочеш грати ще більше?
– Як на мене, літо – це момент, коли можна додати у фізичній підготовці та в навичках. Майже все літо я тренувався з Freedom. Окрема подяка Паші Буренку та Владиславу Волжину за те, що дозволили тренуватися з ними. Майже половину літа я провів без м'яча: в основному тренування були в тренажерному залі, на стадіоні та піску. Баскетболу було мало. Тому можна сказати, що від нього я відпочив і з новими силами зараз тренуюся
– У Ніко-Баскеті ти працюватимеш із Валентином Берестнєвим. Що він уже встиг тобі сказати про твою роль у команді та які вимоги висуває саме до тебе?
– До кожного вимоги тут однакові: викладатися на тренуваннях та на іграх на всі 100%, а краще й більше. Щодо моєї ролі – мене тут розвивають як універсального гравця, щоб я міг грати на декількох позиціях як у захисті, так і в нападі. Адже зараз у сучасному баскетболі дуже цінуються такі гравці. Дані в мене є, залишилося тільки їх розвивати й ставати кращим
– Берестнєв – тренер із величезним досвідом. Наскільки відрізняється його підхід від того, до якого ти звик у Київ-Баскеті? Є якась його порада чи вимога, яка вже особливо запам’яталася?
– Те, до чого зараз потрібно звикнути, це філософія команди. Бо поки що треба тримати в голові й постійно думати, що, де і коли зробити. Коли доведу це до автоматизму, стане легше. А загалом підхід, як мені здається, плюс мінус такий самий, як і був.
– У минулому сезоні ти в Першій лізі в середньому робив дабл-дабл – 12,9 очка та 13,4 підбирання за матч. Чи ставиш собі на цей сезон конкретні статистичні цілі, чи для тебе зараз важливіше закріпитися на рівні Суперліги?
– Для мене статистика ніколи не була важливою. Як на мене, головне робити все щоб команда перемогла, тобто грати розумно, приймати правильні рішення та виходити на майданчик з великим бажанням і самовіддачею. Тому зараз для мене важливо прогресувати й стати кращим гравцем, ніж я є зараз, а далі життя покаже
– Яким ти хочеш побачити себе наприкінці цього сезону? Що має відбутися, щоб через рік ти сказав: "Так, перехід у Ніко-Баскет був правильним рішенням"?
– Як я вже і казав, хочу просто бути кращим ніж я був. Якщо я спрогресую як гравець та і як людина, то буду думати що перехід був правильним рішенням.
