Елеонора Чек працює з дітьми у Харкові 23 роки, а цього року її було призначено на посаду головного тренера жіночої збірної України U-18. Очільник національної команди Володимир Холопов запросив Елеонору Чек та наставника дівочої збірної U-16 Олександра Чередниченка до проведення навчально-тренувальних зборів. Крім того, що Елеонора – відомий дівочий тренер, вона ще мама Олександри Чек, яка травмувала коліно у матчі чемпіонату Франції і замість того, щоб приїхати до табору збірної, ляже на операційний стіл.
- Я підтримую з донькою зв’язок. Безумовно, вона потребує підтримки. Для неї це був удар. Вона вже була на валізах. Це була субота, одна з ігор Чемпіонату Франції, і у неділю вона мали вилітати до Києва. Гра була рівною, підштовхнули Олександру в одному з епізодів, вилетіло коліно. Зробили МРТ, сказали – розрив зв’язок. Але дивився молодий недоcвічений лікар, а той професор, який мав поставити остаточний діагноз – у від’їзді. То ж ми очікуємо на його висновок. Тим не менш зв’язки розірвані і без операції ми не обійдемося. Завтра знатимемо висновок професора. Звичайно, ми розуміємо серйозність ситуації – операція, реабілітація, відновлення. Нажаль, це від 6 до 8 місяців. Але я сподіваюся, що до наступного сезону вона відновиться. Вона вже морально готова до цього, розуміє, що вона не перша і не остання – це спорт.
- Зараз ви працюєте з командою U-18. У чому полягає специфіка вашої роботи?
- U-18 – це фактично вже дорослі гравці, гравці з досвідом, тут вже не треба здійснювати такий ретельний відбір, як у Саши Чередниченка (наставник збірної U-16). Тут вже гравці зі статистикою. Зі статистикою з чемпіонату України, з Європи. У цьому плані мені трохи простіше.
- Збірна U-16 ще грає навпомацьки, без статистики?
- Статистика для U-16 береться з чемпіонату України. Тренери їздять, дивляться, коли я була у цій ролі, їздила на чемпіонат ВЮБЛ, дивилася проміжні турніри, фінальні. Передивляємося тих гравців, які не бояться, тягнуть. Тобто статистика у дітлахів U-16 – це Україна. U-18 вже простіше.
- Яку команду ви тренуєте у Харкові?
- У Харкові – БК ХАІ. Ми було розпалися, а цього сезону вперше за три роки зібралися молодим складом. Дещо не пощастило, ми понизилися до другої вісімки, але там ми лідируємо.
- Володимир Холопов залучив вас до навчально-тренувальних зборів, як ви сприйняли його запрошення?
- Для мене, як для тренера, який багато-багато років працює з жіночими командами, дуже приємно, що слова Федерації не розходяться з ділом. Обіцяли, що ми працюватимемо по-новому, по-європейськи. І на сьогодні я можу сказати – так воно і є. По-перше, відбір тренерського складу відбувався на конкурсній основі. Були тренери, які запропонували свою кандидатуру. Дійсно ми писали плани. І тренерською радою було відібрано тренерів, які працюватимуть. Другий момент – вперше за роки роботи Федерації, дочка моя грає давно і усю цю кухню я бачу з 14 років, коли дитина почала грати за збірну, на практиці такого не було, що тренери нижчої ланки приїздили і дивилися на роботу національної збірної. Для мене це стало сюрпризом. І усі мої очікування справдилися. Мені сподобалися тренування, насамперед мені сподобалася робота Холопова зі своїми асистентами. Я побачила, як потрібно працювати, і команда працює. Команда разом має обговорювати плани, разом обговорювати роботу збірної, розбирати помилки. Для мене це новий і цікавий процес.
- При такому підході команда і Сербію здатна перемогти.
- Маємо команду – команду дівчат, команду тренерів, команду лікарів. Тут якісна гарна команда! А ви знаєте – гарний гравець може виграти один турнір, а команда виграє чемпіонати! У нас є усі шанси на перемогу за такого підходу.
